Берлога

Ой, пригода сталась в лісі -
Посварились звірі всі-всі!
Бо ведмедя з сну міцного
Розбудили взимку злого.

Не хотів ніхто признатись,
Як могло таке от статись?
Всі ж бо знали де берлога,
Що туди нема дороги...

Тобто є, всі звірі знали,
Та берлогу обминали!
Обходили барліг боком,
Щоби часом, ненароком,

З сну ведмедя не збудити,
Бо не дасть спокійно жити.
Хоч закон цей був відомим,
Хтось забувся. Хто це? Хто він?

Всі зійшлися на нараду
Серед лісу радить раду -
Як тепер ведмедя злого
Приложити спати знову?

Довго велась суперечка,
Врешт зізналася малеча,
Що за грою вчора в "лови",
Провалили верх берлоги!

Що тут скажеш? Всі затихли!
Витівки дитячі - звикле!!!
Треба нам когось заслати,
Щоб ведмедя вкласти спати.

Не озвавсь ніхто відважно,
Всі мовчали, було страшно!
Білка зважилась, на диво,
Каже: я це зроблю діло.

Я сама прийду в берлогу,
Перепрошу звіра злого!
Як не вдасться, не зумію,
То втекти я завжди вспію!

Що вона йому сказала?
Як вона його впрохала?
Та зробити це вдалося,
Тихо в лісі зажилося!

Міцно-міцно спав ведмедик
Снилась бочка йому з медом!
Всі звірята з часу того
Вже обходили берлогу!
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар