Лісовий гість

Зранку зайчик милий з лісу,
У дворі шукав Алісу.
Каже: "Дівчинку шукаю,
Де живе вона не знаю.

Познайомились улітку.
Вдвох з бабусею до лісу
Приходило по сунички
Дитинчатко невеличке!

Привітався я гарненько,
Лапку їй подав чемненько!
Як зовуть мене спитала,
Мабуть дівчинка не знала-

Безіменні всі зайчатка!
- А тебе як звуть дівчатко?
- А мене звати Аліса,
Я з бабусею у лісі.

Щоб рум'яні були личка,
Вітамінні їм сунички!
Гарне дитинча, чудове
І ім'я таке казкове!

Легко так запам'ятати -
Дівчинку Аліса звати!
Вгості кликала мене,
Каже: "Як зима прийде,

Замете все завірюха,
Змерзнуть лапки, змерзнуть вуха,
То приходь до нас, в хатинку,
Ми дамо тобі морквинку!

Відігрієш вушка й лапи,
Можеш нічку переспати,
Та й повернешся додому,
Побіжиш, забувши втому!

"Ось, прийшла зима холодна,
Нам - зайцям, пора голодна.
Про запрошення дитини
Я згадав. І про морквину.

Жаль, адреси я не знаю,
Говорила: "Хата скраю!"
Відповів я: "Сіроманцю!
Вірно ти дістався, зайцю!"

Бо Алісочка маленька -
Наша внучка дорогенька.
Скоро вже до бабці й діда
На канікули приїде!

Сміло заходи до хати,
Щиро буду частувати
Від Алісочки гостинно 
Найсолодшу дам морквину!
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар