Признання кота

Настя плаче у куточку:
- Хтось образив ляльку-дочку.
Кинув її на підлогу,
Зламав руку, зламав ногу.

Душа в жалобі, в тривозі,
Ось і котик на порозі.
Біля ляльки він муркоче,
Наче щось сказати хоче.

Піднімаю ляльку вмить
І питаю, де болить.
Прийшов лікар на підмогу,
Зцілив руку, зцілив ногу

Кіт признав свою провину,
Бо він сам цю лялю скинув

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар