Застудилася Сова,
нежить підхопила,
розболілась голова,
кашляє щосили.

Голосок гучний пропав,
лиш шипить тихенько.
П'є чаї з корисних трав
совонька бідненька.
Тихо бідкається птах
про свій стан від рання.
Ніч вже близько, як не як,
їй на чергування.
Сторожує уночі
совонька лісочок.
Добре бачить в темноті
кожен кут, куточок.
Пильно-пильно стереже
ліс від небезпеки.
І під наглядом усе!
Бачить птах далеко.
А як вгледить птах нічний
уночі чужинця,
крик здіймає престрашний,
аж мороз по спинці.
Прокидається лісок
на цей звук миттєво.
Мати сильний голосок
для сови - важливо!
Лікувалася Сова
цілий день чемненько.
І до вечора була
знову здоровенька!
Полетіла через ліс,
розпростерши крила.
Наче вітер птицю ніс,
гарну і щасливу!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?