Маленький хлопчина дивився із татком
Цікаву програму про зграю вовків...
Про норов вовчиний та їхні повадки,
Але щонайбільше- про їх вожаків!
У зграї вовчиній він був ватажок
Тримав у покорі всіх жителів лісу...
Ще здалеку чули важкий його крок
І те, як у темряві голосно дише...
Подружитись закортіло
Пташеняткові з котом.
Зовсім близько підлетіло
До кота з рудим хвостом.
У розквіті літа - погідлива днина,
Спокійне подвір'я і диво-хатина.
Подвір'я у квітах, чистеньке-чистеньке
І жителі дружні, спокійні, миленькі.
Малинове вареннячко
Варив сіренький кіт.
Малинове вареннячко
До чаю на обід.
У берлозі шум та гамір,
Сміх веселий ведмежат.
Спати батько має намір -
Не приспить ніяк малят.
Ми просили у батьків
Завести собаку.
"Досить з нас вже двох котів!"
- відповів наш тато.
Зранку зайчик милий з лісу,
У дворі шукав Алісу.
Каже: "Дівчинку шукаю,
Де живе вона не знаю.
У пеньку дубовому,
Дивно так, по - новому,
Зроблено хатиночку
Гарну, як картиночку!
Я маленьке тигренятко,
Схожий я на кошенятко,
Миле й лагідне дитятко,
Тигра хижого малятко.
Любить коней наш дідусь,
Четверо їх має:
Сірий, Білий, Чорногуз
І одна гніда є.
Не любив хмаринок котик,
Бо з хмаринок падав дощик.
Котик цілий день у хаті,
Не пускали погуляти.
У зеленому лісочку
На крислатому дубочку
У дуплі живе родина -
Молода сім'я совина.
У садочку гість зраненька -
Довговухе зайченя.
- Звідки ти прибіг, маленький?
Чи у тебе є сім'я?
Радість, радість неймовірна!
Я ділюся з усіма -
Справа майже ювелірна,
Вчора я зліпив слона!
Чи ви знаєте , малята,
Що у лісі диво з див?
Вчитись всі пішли звірята,
Вчитель їх, ведмідь учив.
По стежинці, по стежинці
Йшли додому їжачки.
І несли вони гостинці:
Сливи, яблучка, грушки.
Несподіванка маленька
Для дівчаток і хлоп'ят.
З лісу білочка руденька
Враз прибігла до малят.
Знову холод на порозі,
Йде ведмідь дивитись сни.
Спить ведмедик у барлозі,
Спить всю зиму до весни.
Я - маленький їжачок,
Їжаків дитинка.
З гострих-гострих голочок
В мене, друзі, спинка.
"Мабуть, справді я "невдаха,"
Друзів не знайду ніяк." -
Молодесенька жирафа
Старшій скаржилася так.
Наша киця - красотуля,
Незвичайна, непроста,
З дивним іменем - Пілюля,
Для Аліси мов сестра.
Хом'ячка мені на свято
В подарунок принесли.
Щиро вам скажу, малята:
Від нудьги мене спасли!
Збулася мрія їжачка:
Знайти скарби предивні -
В траві фруктового садка
Плоди лежать поживні!
Кошеняточко маленьке
Попросило свою неньку:
- Ти змогла б мене навчити
Борщ смачнесенький варити?
Рано-вранці на ставочку
Рибку ловимо з котом.
Заховались в холодочку
Я і друг мій - котик Том.
Семеро котят, на диво,
Наша Мурка народила:
Три руденьких і два сірих,
Два, як Мурка, чорно-білих!
Заснуло місто зморене,
Казкові бачить сни.
Чарівне небо зоряне
Шепоче всім: "Засни".
Веселились кошенята
З цуценятком у дворі.
Втіхою були малятам,
Всій місцевій дітворі.
Спить Яриночка маленька,
Дивовижні бачить сни.
На периночці м'якенькій,
Разом з нею, сплять коти.
Два кроти під землею сиділи
Раптом тихо один з них спитав:
- А ти в небо коли небудь вірив?
- А ти сам теє небо вбачав?
Ворони, малятко, чудові створіння.
Вони переносять у дзьобі насіння
з горіха, каштана, дубка і черешні.
І пада воно при польоті на землю.
Киця їсти попросила,
Я налила молочка.
Киця враз заговорила,
Каже: "Дякую, мала!"
Малесенькі будиночки
У нас в садку стоять.
Яскраві, як з картиночки,
Рівнесенько, у ряд.
Бігла кізонька біленька
До лісочка край села,
Де зростала зелененька
І смачнесенька трава.
- Корівонько, красунечко,
Признайся звідкіля
Ти, молочко, Ласунечко,
Приносиш для малят?
Всі хлопчики - горобчики...
А знаєте чому ?
Бо всі маленькі хлопчики
Подібні в одному:
Кво-кво-квокала зраненька
Квочка-курочка рябенька.
Закликала всіх курчат
На прогулянку у сад.
Жила в лісі птаха дивна,
Із великими очима.
Звичку мала чудернацьку -
Упадала вдень у сплячку.
Вчора з братом невеличку
Ми зробили годівничку.
Вже прийшла зима холодна,
Для птахів пора голодна.
Як в гніздечку пташка 
Пташенят голубить, 
Так і кожна мама 
Діток ніжно любить. 
Ой, пригода сталась в лісі -
Посварились звірі всі-всі!
Бо ведмедя з сну міцного
Розбудили взимку злого.
Метеликів яскравих
Ловило кошеня.
Ховалося у трави,
Стрибало навмання.
Котик наш такий гарненький!
Білий він, завжди чистенький!
Мама-киця так навчила,
Що вмивається без мила.
У лісочку лисенятко
Збудувало собі хатку.
Наносило листя збоку,
Нірку вирило глибоку,
Розовенька свинка —
На спині щитинка —
Рохкає-гукає,
Поросят скликає.
Жив старесенький удав.
І на світі він все знав,
Але інколи бува
Забуває де хвіст його, а де голова.
У болоті щось хрюхоче
І вмиватися не хоче.
Розовенька хрюхотушка,
І з болота стирчать вушка.
Акула зуби нагострила,
Акула снідати хотіла,
Та від великої акули
Кудись бігом усі шмигнули ).
Десь у полі, на полянці
Павучок cидить у ямці.
З павутинки павучок,
Сплів маленький літачок.