Тихі казки

Темно в кімнаті і тихо-тихенько...
мати вкладає дитятко до сну...
Вмостить подушку зручну і м'якеньку...
Казку почне ,немов ту таїну...


Зразу дитятко про страх свій забуде,
Монстри з-під ліжка з кімнати втечуть...
З'являться феї,слони і верблюди...
В світ загадковий маля віднесуть...


Мати читає про море і зорі,
Фей і русалок ,принцес,королев...
Чари сховалися в кожному слові,
Бачить маля -на канапі спить лев!


А у вікно заглядають жирафи,
Прямо в повітрі пливуть кораблі,
Ходять кімнатою лорди і графи,
Білочки скачуть, зайчата малі...


Світ ще далекий ,складний і цікавий
Стелиться там, за вікном в далині...
Поки ж є тільки матуся ласкава
І неймовірні казки чарівні...


Десь за вікном чути вітрові співи,
Холодно там, завірюха гуде...
А у кімнаті лиш казка і диво,
Спокій ніхто той у них не вкраде...


Мати цілує і горне до себе,
Щиро сміється кімнатним дивам...
Більше нічого у світі не треба,
Тільки б подовше лишитись дитям...


Пройдуть роки, постарішає мати...
Стане дорослим маленьке дитя...
Та у душі будуть вічно палати
Тихі казки, що вплітались в життя...


Мамини руки і лагідні очі,
Феї ,принцеси і лев у вікні...
І незабутні ті місячні ночі
Завжди горітимуть світлом в мені...

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар