Доню

За які заслуги, я не знаю,
Бог мені в житті тебе послав...
Мовби янголятко те із Раю,
Він тебе, рідненька, дарував...


Ти для мене ,доню, найрідніша...
Як лише прийшла ти у цей світ,
Стало на душі моїй тепліше,
В серці забуяв весняний цвіт...
Ти для мене радість і опора,
Слово тепле ,лагідна душа...
Серце в тебе ,мов глибоке море...
Описать не вистачить вірша...
Донечко,яка ж ти працьовита...
Завжди дивувалась я із того...
Незважала ти й на тепле літо,
Знаю ,поцілована ти Богом...
Стільки тобі труднощів ,кохана,
Довелось в житті цім пережити...
Та й подорослішала ти рано,
Я уже не в силі це змінити...
Та ніколи руки не пускала,
Завжди була вдячна Богу ти
За усе ,що мала і не мала...
Я до тебе маю ще рости...
Бог тобі послав твоє кохання,
Справу, що до серця вам обом...
Я молюсь за ваше процвітання,
Щастя зичу щирого вам двом...
Ти іще і вправна господиня,
Завжди допоможеш мені всім...
Затишку в оселі берегиня
І любов несеш завжди у дім...
За які заслуги, я не знаю
Бог послав в житті тебе мені...
Я з тобою знову проживаю
Все своє життя ,немов у сні...
Ти для мене щастя і надія,
Сонечко ,що світить на мій шлях...
Я тебе крилом завжди укрию
Й пригорну до себе ,ніби птах...
Квіточко моя, тобі бажаю
Квітнути пишніше з кожним днем...
Я тебе в душі благословляю,
Хай горять незгоди всі вогнем...
Ти ,моя рідненька, залишайся
Все життя такою ,як ти є...
Й ні на мить в житті не сумнівайся,
Ти навіки серденько моє!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар