Хто під серденьком спить...

Маленьке серденько забилось у лоні
І жінку змінило воно назавжди...
Щоночі складає в молитві долоні,
Щоб Бог її сина вберіг від біди...

Вона не сама вже-назавжди зв'язала
Життя своє з тим, хто під серденьком спить...
І більшого щастя ніколи не знала ,
Як чути серденько ,що в лоні тремтить...

Чекала на зустріч ,не спала ночами...
Молитву до Бога за сина несла..
Чекання години здавались роками,
Любов материнська у серці росла...

І ось перша зустріч... Малесенькі очі
Її розглядають із щирим теплом...
І ручка маленька торкнутися хоче,
І пахне голівка грудним молоком...

Тепер недоспить, недоїсть й непомітить...
про втому забуде, як поряд синок...
У серці цвітуть оксамитами квіти...
Створив справжнє диво в житті її Бог...

Усе розглядає малесенькі вушка
І очі блакитні і носик малий,
Як смокче кумедно синочок подушку
І як хмурить бровки ,коли з чого злий...

Не віритьч що все це насправді із нею...
Невже заслужила таку благодать?
Вона для синочка принцеса і фея,
Він буде її все життя захищать...

І що б не принесла життєва дорога,
Назавжди у люблячім серці дитя...
Вона тепер мати- цілована Богом!
У світ цей принесла маленьке життя!

Хтось скаже :"Цей світ повен темряви й бруду!"
А я ризикну спростувать ті слова...
Я вірю ,світитимуть в темряву люди,
Допоки любов матиринська жива!

Допоки над ліжечком буде лунати
Молитва палка до небес за маля,
Надію на краще у нас не забрати
І квітнути буде Господня Земля...

Бо сила любові, що в жінці буяє
Її найтепліші в житті почуття
Весь світ, немов сонце ясне, зігрівають
Їй Богом даровано-дати життя!
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар