Хотів б купити декілька годин...

Прийшло мале хлоп'я до магазину
На вигляд років п'ять, можливо, шість
Дивилось дуже довго на вітрину...
Здивився продавець: "Оце так гість!"

-Малечо тобі щось купити треба?
І чом ти без батьків,чому один?
-У мене просто є одна потреба:
Хотів б купити декілька годин...

Сказав хлопчина зовсім це серйозно
Без сміху або тіні глузувань:
-То що у вас же час купити можна?
Очиці бігали із блиском хвилювань

-Купити час?! Це геть нелегке діло...
-Промовив продавець до малюка
Напружилось в хлопяти зразу тіло
І колір став у личка молока

-Ти розкажи у чому справа хлопче?
Промовив, розгубившись чоловік...
-Я просто час у вас купити дуже хочу
Допоки в мене зовсім він не зник..

Тут з болем продавець умить помітив,
Що в хлопця кепка є ,волосся ж ні...
Й до цього з пантелику зовсім збитий
Він все збагнув у самій серця глибині

-Я просто ще не встиг побачить море
А ще я дуже хочу у похід...
Піти із старшим братом в справжні гори
Й побачити увесь великий світ...

Бо час летить, у мене його мало
А я ще хочу мамі скласти вірш
А ще побачити як потяги з вокзалу
Рушають один одного скоріш...

А ще я дуже хочу танцювати
Не просто ,а під струменем дощу
Навчитися на скрипці гарно грати
Й зварити із бабусею борщу...

А ще я хочу спробувать папайю
Це фрукт такий ,мені дідусь казав
Який на смак я гадки ще не маю
Ніколи у житті не куштував.

Нажаль я не багато грошей маю
Тут ж вистачить мені на кілька днів?
Не вистачить ,я більше відшукаю
Попрошу дати грошей у батьків

Застигли в продавця незримі сльози
Він тут живий здоровий чоловік!
А істину збагнути був не в змозі
Засмученим завжди він бути звик...

Робота не робота ,а рутина
Відпустка на городі пройде знов
А тут хлоп'я, що мріє про години
У жилах захолола тихо кров ...

Він може жити, жити і творити
Дивитися як потяг мчить у даль
Побачить світ ,він може просто жити
А хлопчик має йти уже ,нажаль

-Ти знаєш хлопче, Бог не полишає
Дітей своїх ніколи ,пам'ятай
На небі тебе вічність вже чекає
Ти спробуєш усе в ній обіцяй!

-Я обіцяю ,чесно-чесно!- тихо мовив
Із захватом хлопчина у очах
-Даю вам чоловіка чесне слово
І стиснув його руку у руках

І зник умить ,немов би й не приходив
А чоловік закрив крамницю на замок
З начальником це рішення не згодив
Він мчав уже до доньки на гурток...

А далі вони бігли вже гуляти
Босоніж по заквітчаній траві,
А потім пішли маму зустрічати
Захекані, щасливі і живі!!!

Життя коротке часу небагато
Попереду Господь й дорога в Рай
Потрібно від життя усе узяти
Потрібно ним прожити пам'ятай!
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар