-Донечко, пізно... Вже треба лягати...
-Втомлено мати вкладала доньку...
-Мамо рідненька, дозволь зачекати!
-Ніжно цілуючи мати в щоку,
Мовила доня:
-Ще трішки, будь ласка...
-Що ж ти чекаєш, розкажеш мені?
Доня серйозно промовила: -Казку!
Диво чарівне, яке у вікні
Диво чарівне, яке у вікні
Кожного вечора просто для мене
Фарбами ночі малює Творець!
В мить, коли листя яскраво зелене,
Ніби незримий нічний олівець,
Ніби незримий нічний олівець,
Рясно фарбує у темряву синю!
Фарба найперша, а далі- зірки!!!
Ніби монети з коштовної скрині!
Ніби монети з коштовної скрині!
Наче небесні яскраві птахи!
Бог їх щовечір пускає на небо!
Вірю, для того, щоб нас дивувать!
Творить це диво для мене й для тебе!
Творить це диво для мене й для тебе!
Можна ще трішки мені зачекать?
Знаю- старається Батько Небесний,
В небі малює ліхтарик ясний:
Місяць казковий, чарівно-чудесний
Місяць казковий, чарівно-чудесний
Кожного разу незмінно новий!
Мамочко люба, я дуже щаслива
Бачити казку в ясних небесах!
Бог мене любить! Невже це не диво?
Бог мене любить! Невже це не диво?
Щира подяка в маленьких очах
Вмить освітила вечірню кімнату
Теплим промінням ясної душі...
Стало світліше...Розчулена мати
Стало світліше...Розчулена мати
Сльози втирала...Здавалося всі
Страхи, проблеми, виснажлива втома
Вмить зруйнувались безмежним теплом!
-Дяку, Боже, за те, що удома...
-Дяку, Боже, за те, що удома...
-Мовила тихо, припавши чолом,
Ніжно до доні...
"Багато не знаю...
Стільки у серці гірких хвилювань...
Вірую Боже І все покладаю
Вірую Боже І все покладаю
В руки до Тебе без жодних вагань!
Дійсно, мій Боже, щовечір малюєш
Казку для мене, а втомлена я
Просто не бачу, хвилююсь, будую
Просто не бачу, хвилююсь, будую
Плани для себе... Турбота твоя
Дійсно, мій Боже, така незбагненна!
Чим заслужила? Не знаю...Прости
Всі мої сльози і силу силенну
Всі мої сльози і силу силенну
Страхів падіння...Очікуєш Ти
Трішки довіри...Ти прийдеш, я знаю!
В самий потрібний, встановлений час...
Лагідно кажеш:" Я все пам'ятаю!"
Лагідно кажеш:" Я все пам'ятаю!"
Зоряним сяйвом щовечір для нас
В небі малюючи дивні картини!
Кожної ночі незмінно нові...
Ти пам'ятаєш про кожну пташину,
Ти пам'ятаєш про кожну пташину,
Кожну рослинку на схилах землі...
Жодного разу іще не спізнився
Зранку в промінні скупать небосхил!
Знаю, що часто із Неба дивився,
Знаю, що часто із Неба дивився,
Як я долаю утомлено схил...
Знаю, Ти завжди був поряд для того,
Щоб підхопити у миті падінь...
Дякую, Боже, за затишок вдома
Дякую, Боже, за затишок вдома
Й зорями ясно осяяну синь...
Дійсно не знаю, що завтра готує...
Нині ти кажеш: "Я поряд- повір!
Зараз для тебе цей вечір малюю,
Зараз для тебе цей вечір малюю,
Сповнюю сяйвом ясний небосхил!"
Знаю, мій Боже, не можеш спізнитись...
Буду спокійно в цю зоряну мить
Просто з подякою казку дивитись..."
Просто з подякою казку дивитись..."
-Мамо, дивися- метелик летить!
Просто у темряві- фея неначе!
З Богом можливі усі чудеса!
Мамочко рідна, навіщо ти плачеш?
Мамочко рідна, навіщо ти плачеш?
-Зовсім не плачу! Це все Небеса
Зоряним сяйвом осліплюють очі...
Теплий цілунок малої доньки,
Лагідні фарби чарівної ночі
Лагідні фарби чарівної ночі
Вмить загасили жалючі думки...
Все буде вчасно! Господь пам'ятає!
Зорі не сяяють у ранній порі...
Терміни Божі, можливо, не знаєм...
Терміни Божі, можливо, не знаєм...
Треба частіше, як дітки малі,
Просто в довірі спокійно віддати
В руки Господні турботи і страх
І дивуватись, як люблячи Тато
Шляхом тернистим несе на руках!
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?