Допоки в грудях серце б'ється

Нехай літа збігають днями,
Птахами хай летять у вись -
Кохання наше до нестями,
Палке і ніжне, як колись.

Нехай сніжниця білить скроні
І вік нам бороздить чоло,
Твою триматиму долоню,
Не відпущу, щоб не було.

Нехай сміються збоку люди,
У спину кажуть: "диваки",
Гроша не варті пересуди -
Байдужі нам чужі плітки.

І перешкодою не стануть:
Розлуки, відстані, роки...
Любити ми не перестанем,
Допоки в нас живі думки.

Допоки в грудях серце б'ється -
Палатиме кохання жар.
І хай комусь смішним здається,
Любов до старості - це дар!
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар