Художник

Різнобарвні фарби маю,
Ними створюю шедеври,
Стіни в домі прикрашаю,
Тато каже: "Здають нерви!

Не квартира - галерея -
Скрізь картини і полотна!"
Мама каже: "Де я, Де я?
Знов малює бегемота!"

Пояснити я не вмію...
Як я маю їм сказати?
Може щось не розумію?
Я лиш вчуся малювати.

Та не хочуть зрозуміти,
Що кімната оживає:
Півень ось... заліз у квіти,
Тут на нього лис чекає.

Чудо- озеро з качками -
Плавають собі спокійно.
...Та, істерика у мами...
От не вгодиш їй...постійно!

Так батьки мене сварили,
Ще й нагримали учора,
Всі малюнки забілили,
Ніби й не було нічого!

Усю ніч не зміг заснути,
Зруйнували вмить надію, 
Я ж художником мав бути!
Загубили мою мрію.......

Я заснув аж на світанку.
Спав я довго - не будили,
Я не знав, що вже відранку
Так чекало мене диво!

Щойно я розплющив очі-
Нові фарби та мольберта,
Подають і кажуть : "Хлопче,
Хоч весь день малюй тепер ти!

Або звечора до рання...
Яке хочеш, створюй диво.
Хай вдається малювання!
З Ласки Божої щасливо!"

І батьки також раділи,
Всім казали: "Від сьогодні
Ми нарешті зрозуміли,
Що синочок наш - художник!"
0 з 5 - 0 голосів
Дякуємо за оцінку цієї статті.
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар