Пiд одiялом за вiкном

Сьогодні все мов зупинилось...
Кругом лиш тиша, а вони
Сидiли двоє на балконi
Бо так чекали вже весни.

Вже пiкнiки давно чекають
Шашлик, мангал, сухе вино...
Та iх до себе закликають
Небуло там людей давно...

Сьогодні можем споглядати,
У світі зменшилось машин...
Але нема чом дивуватись
У всіх нас зараз карантин...

Природа наче оновилась
I всi спiшать - все засмiтить,
Вана на все це подивилась
И вiдповiла: - хоч на мить...

Ви зупинiться...i почуйте
Моi молитвоньки в цей час,
Смiття своє ви не даруйте
Бо задихаюся вiд вас...

І нам дарована можливiсть
Почути тишу, як колись...
Ми маєм шанс все оцiнити
Вiдкрити очi в небо, в вись..

Себе на думцi упiймати,
Що не дивились ми давно,
В широкi обрii блакитi
А нам потрiбно так воно...

Щоб час вiд часу зупинялись
У свiтi технiки й машин
Щоб ми скорiше нагадались
Що жити шанс лише один.

Земля цей час подарувала,
Це зрозуміти нам дано
А тi ще довго щебетали
Пiд одiялом за вiкном.

Поділіться з друзями:

Коментарі

Ярослав
+1 #1 Ярослав 06.04.2020, 16:25
Это для детей? Карантин? Сухое вино? Вы в своем уме?
Цитата
Пепі Надійка
0 #2 Пепі Надійка 06.04.2020, 16:45
Ярослав портал для дітей та батьків, і вірші є різні. Але дякуємо за підказку (не в ту категорію помістили)
Цитата

Додати коментар