Незвична абетка

Автобусом Аня й Артемко
Біленького Біма бабусі
Везли. І везли веретенко,
Голки , і гантелі, і груші.

І ґудзики, ґудзики в ґудзі ,
Довгастий дитячий диванчик.
Диво -дивеннеє, друзі -
Екран, електронний екранчик.

Єнота , єхидну - з " єдвабу",
Жовтеньких -жучка, жабенятко.
Залізного зайця і зебру,
Індиків і їх індичатко.

І їхали , йшли - йшли, і їхали,
Котились колеса кругленькі.
"Любомль" - любимії літери.
Містечко маленьке, миленьке.

Нарешті - назустріч нам нісся
Околиць омріяний обрис.
Переліски, поле - Полісся -
Рідненький рівнинний рукопис.

Спалахують сонечка свічі,
Торкають травичку тихенько.
Угіддя й уздовж узбіччя -
"Фільварочки", ферми - "файненько".

Хатиночка, хутір, хазяйство.
Цікаво цвіркунчик цвіркоче.
Чарівно, чудово і часто
Шувар щось щемливо шерхоче.

Щебече щаслива Юстина
Щось юнці й юнцю яснооким.
Яскрава, яркА як ялина,
Юстина - поважна, висока.

У гості до неї , бабусі,
Приїхали врешті внучата.
Весела, в піднесенім дусі,
Виходить внучат зустрічати!
*********************************
"єдваб"-застар.- сорт шовкової тканини
"Любомль"-містечко на Поліссі.
"фільварок"-маєток з госп. будівлями.
"файно"-діалект.- гарно, приємно

Поділіться з друзями:

Додати коментар