Навіть рани найглибші лікуються

А насправді найвища могутність людини,
Її сила найбільша- у вмінні приймать
Свою слабкість...І камінь гнітючий провини
Не тримати у серці... Себе пробачать

Так нелегко..Роками у серці ховаєм
Нелюбові до себе тяжкі тягарі...
За минулі учинки невпинно картаєм...
З тим камінням душевним ідем по землі...

А могутність насправді- не вміння долати
Ідеально всі терни людського життя...
Справжня сила- навчитись себе пробачати!
Відчувати до себе не злість- співчуття...

До сердечного болю, а часом- безсилля...
Ми не роботи- люди і кожен із нас
Має право на втому, на біль і падіння...
Це не час для зневаги-для розвитку час!

Це година любові... Любові до себе!
Змога стати сильніше, набратися сил...
І з подякою Богу поглянути в небо!
У тремтінні піднятих, поранених крил

Віднайти щось цілюще-насправді безцінне!
Нове пір'я прекрасне на старих рубцях!
Кожна прийнята слабкість несе в собі зміни!
І побиті коліна лишають в ногах

Нові сили піднятись укотре для того,
Аби тліюче світло своє запалить!
І з тим новим світилом продовжить дорогу!
Часом дуже нелегко себе полюбить...

Але саме в любові з'являються сили,
Аби жити і нести свій хрест до вершин!
Ти не робот залізний! Ти просто людина...
Неможливо людині без збитих колін...

Навіть рани найглибші лікуються часом,
А якщо і залишать на серці рубці,
Полюби їх! А, як коштовні прикраси...
Цінний досвід і нову сторінку в житті!

Наша сила не в тому, щоб завжди стояти
Непохитно під вітром людських перешкод...
Не існує безгрішних...Уміння прощати
-Це насправді найбільша з усіх нагород!

Буде складно,ми люди... Не раз упадемо
І лишатимуть терни рубці на ногах...
Але поки є подих, допоки живемо,
Можем з світлом любові продовжувать шлях!

Не картай себе прошу, насилля руйнує
І занурює глибше у темінь гріхів...
Лиш любов довготерпить і душі рятує!
Ти- творіння Господнє! Тебе возлюбив

Він задовго до того, як ти народився...
Ти- людина! Не буде весь час перемог...
Вмій любити себе і у мить, коли збився
Ти із вірного шляху, бо хибний твій крок

Також крок! Отже ти не на місці, тримайся!
Все минуло і нині в твоїх же руках
Новий день проживати! Прошу, намагайся
Свої старі провини не нести на шлях

Уже новий, вертаючись знову до болю
І картаючись марно за скоєне зло...
Не потрібно... Прошу, примирися з собою...
Ти це те, що ще буде! Не те, що було...

Нині можеш писати геть іншу картину
На полотнах вже нових
пером теплоти!
Полюби себе! Знай: ти- прекрасна людина!
Не в могутності цінність,не в силі- в тобі!

Поділіться з друзями:

Додати коментар