Світити в темряві...

Яке це диво- просто жити!
Вдихати п'яний аромат
Таких солодких барвів літа...
Коли, неначе мармелад,

У роті тануть стиглі сливи
І квітне тепло на вустах
Молитва Богу:" Я щаслива!"
І серце трепетно, мов птах,

Співає радісно у грудях...
Невже не диво просто жить!?
Коли ти можеш в рідних людях
Словами вогник засвітить...

Коли ти маєш Божу силу
Нести незборене добро!
І розправлять прозорі крила,
комусь даруючи тепло...

Невже не диво відчувати
Палітру дотиків, смаків?
Сміятись,мріяти,кохати
Пірнати в море почуттів...

Торкатись ніжно першоцвітів,
Чи їсти мамині торти...
Яке безмежжя Божих митей,
В яких ми можемо знайти

Маленьке щастя і наївні
Такі дитячі відчуття...
Спокійну радість...Швидкоплинне
Безцінне в Господі життя!

Я знов прокинулася зранку...
Я можу бачити цей світ!
Всміхатись теплому сніданку,
Лишати свій маленький слід

У цьому світі теплотою,
Своїми вчинками і тим,
Щоб, залишаючись собою,
Служити прикладом живим

Творіння Божого у світі!
Його писанням для людей!
Я буду дякувать щомиті
Із вдячним трепетом з грудей

За все дароване, за змогу
Долати з Господом цей шлях!
Воздам в молитві славу Богу,
Відчувши крила на плечах...

Мені не сила зрозуміти,
Невже я гідна цих дарів...
Яке ж це диво- просто жити...
Найбільше всіх можливих див!

І хай кричатимуть у спину
Про те, що в світі повно зла...
Своєї думки не покину
І буду променем тепла

Світити в темряві в темряві собою
І руйнувати серцем гніт...
Мій любий друже, ти зі мною?
Давай ми змінемо цей світ!

Своєю щирістю і світлом...
І вдячним радісним життям!
Давай ми будемо світити
Велику силу дано нам:

В собі плекаючи Людину,
Служити прикладом живим...
Життя настільки швидкоплинне
Та ми ще вгонимось за ним;)

Поділіться з друзями:

Додати коментар