І заплатив свою Любов!

Він йшов з порожніми руками
До Райських зоряних дверей...
А поряд з різними дарами
Зібралась черга із людей...

Одні несли на власних плечах
Великі скрині золоті...
З яких аж сипалися речі...
Їх підбирали швидко ті,

Хто мав не так уже й багато:
Лиш трохи грошей у руках...
Усі боялися, що варта
Їм не відкриє Божий шлях...

Бо там попереду лунали
Страшні відмови багатьом,
Які, здавалося, що мали
Найбільші скрині із добром...

Князі і лорди повертались
Від тих омріяних Дверей...
Всі ті, хто в світі рахувались
Найбагатішими з людей...

А він ішов і тихо плакав...
В житті нічого не нажив...
Душа здригалася від страху...
Увесь свій статок розділив

Серед людей, які бідніші...
Усе зароблене в житті
Він віддавав відразу іншим
У щиросерднім співчутті...

Не жив у розкошах ніколи
І навіть хатку винаймав...
Не міг миритися із болем,
Який навколо панував...

Збирати гроші на квартиру,
Коли щоденно у житті
Він бачив тих, які хотіли
Пізнати радощі прості:

Такі, як ситість і безпека,
Окраєць хлібчика і чай...
Не міг поїхати далеко
У закордонний диво-край,

Коли навпроти зовсім поряд
Босоніж діточки малі
Ховали стомлений свій погляд,
Шукавши хліба на землі...

І працював бува до ранку,
Аби прийнамні десятьом
Надати радощі сніданку...
З безмежним трепетним теплом

Він роздав себе самого!
І так промчалося життя...
І нині йшов шляхом до Бога,
Неначе злякане дитя...

І ось нарешті Двері Раю...
Він впав навколішки в сльозах:
"Нічого, Господи, не маю..."
В порожніх стомлених руках

Не мав нічого- лиш мозолі,
Здобуті працею..."Пробач,
Що смів зустрітися з Тобою
Без плати жодної..." Свій плач

Ніяк не міг він зупинити,
В душі пригадував людей,
Яким не згодились відкрити
Ясних зачинених Дверей,

Хоча і мали так багато...
А в нього й часточки нема
Того усього... "Вибач, Тату..."
Не смів і глянуть крадькома...

На Божі Двері..."Без нічого
До тебе, Господи, прийшов..."
Та тут почав слова від Бога:
"Ти заплатив мені Любов!

Найбільшу плату в цьому світі
За диво Вічного життя!
Для тебе Двері ці відкриті!
Я так чекав тебе, дитя!"

І він відчув,як крила Бога
Його торкнулися плечей...
Не мав, здавалося, нічого
Та був багатшим за людей,

Що намагалися зібрати
Багатство тліюче... Прийшов
Без підготовленої плати
І заплатив свою Любов!

Поділіться з друзями:

Додати коментар