Давай розділемо життя

Я не прошу коштовні квіти,
Мені байдужий блиск речей....
Лиш захисти мене від вітру
Ласкаво крилами з плечей...

І пригорни мене до себе,
Неначе крихітне дитя...
Мені побачення не треба...
Лише протяжністю в життя...

Я не проситиму перлини
І не чекатиму зірок...
Лише омріяні хвилини
З теплом проведені удвох!

Без барв червоної доріжки,
Костюмів, масок і промов...
Готова йти босоніж пішки,
Ти тільки дай мені любов!

Не на показ і не для світу,
Таємну сховану в серцях...
Всього за гроші не купити
І справжнє цінність не в речах...

Вона у трепетнім мовчанні,
В розмовах поглядом очей...
Прошу єдиного- Кохання...
Без блиску куплених речей...

Для щастя треба не багато,
Лише взаємні почуття...
Чого нам може бракувати,
Коли двох серденьок биття,

Неначе пісня солов'їна?
У цю даровану нам мить
У тебе прошу я єдине...
Її зі мною розділить...

А все, що треба- ми здобудем
За руку з Господом разом!
І вийдем чистими із бруду!
Лиш обійми мене крилом...

Дозволь в тобі від всього світу
Знайду надійне укриття...
Лиш захисти мене від вітру...
Давай розділемо життя?

Поділіться з друзями:

Додати коментар