Бо щастя - в тобі!

А щастя насправді у світі немає...
Я знаю, це важко прийняти в душі
І знаю- це спершу тебе налякає...
Погодься, не думав в моєму вірші

Почути подібне...Та, прошу- довірся
І просто дослухай мене до кінця...
Якщо ти шукати вже сильно втомився
Омріяне щастя, то істина ця

Тобі допоможе...Дослузай, будь ласка,
Відкрий своє серце! Я хочу сказать,
Що в світі немає дитячої казки...
Ми звикли надію і радість шукать

У власних бажаннях і тлінному світі
Насправді порожніх, байдужих речей ...
І звикли в молитвах бездумно просити
Про те, що знаходим в щасливих людей...

А потім так дивно, чому не приносить
Так часто усе це нам щастя того,
Що бачимо в інших? І знову все просим...
Та правда у тому, що щастя свого

Ми просто не бачим...І в тім таємниця-
Щасливими роблять не речі людей...
Напевно, ти бачив, як щастя іскриться
В притулку у бідних та вдячних дітей...

Не мають нічого, а щиро з сльозами
Радіють цукерці і теплим словам...
Чому ж ми не можем робити так само?
Незмінно бракує для радості нам,

Того, що є в когось, так палко бажаєм...
Та маєм у серці своєму збагнуть,
Що щастя у світі насправді немає...
А знаєте в чому захована суть?

У тому, що щастя не ззовні, навколо...
Цей світ однаковий для всіх на землі
Та бачимо різне...Не зможем ніколи
Відчути ту радість, що дітки малі,

Допоки не зміним приховане в грудях!
Бо щастя не в світі у блиску прикрас...
Воно не навколо, а глибоко в людях!
Не в тлінних багатствах, а сховане в нас!

Не ззовні...В глибинах! Не в тому, що бачим,
А в тім, як сприймаєм навколишній світ!
Одному радієм, а з іншого плачем...
Лиш ми обираєм натхнення, чи гніт!

Хтось в осені бачить вражаючу вроду
І сонячне листя в промінні яснім...
А інший- лиш мряку і втому природи...
Однаковий вибір даровано всім!

І правда у тому, що в кожній хвилині
Ми можем знаходить своє чудеса!
Бо щастя не в світі- а в серці... В людині!
Давайте ми будем нести в Небеса

Не тільки прохання, а вдячність дитячу!
Повірте, насправді ми маємо те,
Що інші лиш в мріях окрилених бачать...
Та просто для нас це вже звично-просте...

Давайте ми будем всім серцем учитись
Радіти щоденним маленьким дивам!
Бо щастя- це вибір! Давайте молитись
З подякою Богу за послану нам

Можливість безцінну- щодня прокидатись,
Ходити, вдихати, любити цей світ!
Ми можем обрати чи щиро сміятись
Й притягувати щастя, неначе магніт,

Або ж нарікати і вічно ходити
У втомі, зневірі, в постійній журбі...
Бо щастя немає...Немає у світі!
Воно в твоїх грудях...Бо щастя- в тобі!

Поділіться з друзями:

Додати коментар