Якби так сталося...

Є повно трейлерів до фільмів
І безліч відгуків книжок...
Рецензій дійсно професійних
І просто вражених думок...

І перед тим, як витрачати
Безцінний швидкісний наш час,
Ми звикли відгуки вивчати
Людьми написані до нас...

І ці малесенькі прем'єри
Помітно спрощують життя!
Немов невидимі бар'єри,
Що відсортовують сміття...

До чого все це написала?
Та просто вперше до грудей
Закралась здогадка цікава:
Якби так сталося в людей?

Аби при зустрічі із кимось
Нам видавався в руки лист!
Могли б пробігтися очима
І мов короткий перед-зміст,

Умить побачити потрібне,
Збагнувши "вижимку" людей...
Тоді б поменшало тих хибних
Падінь під враженням очей...

І, може, зникли в цьому світі
Нарешті зрадливі ножі,
У спину цвяхами забиті...
І не лишилося б в душі

Слідів скривавлених від зради
І від байдужості людей...
І не котилися би градом
Струмки з утомлених очей...

Та потім в серденьку збагнула,
Якби так сталося в житті,
Я стільки б всього не відчула!
Згадала зустрічі всі ті,

Які були...І всі невдачі,
І гіркі помилки усі...
Змогла в тих спогадах побачить,
Як підіймалася в душі

Щоразу вище, коли вчилась
Приймати слабкості чиїсь,
Щораз мудрішою робилась,
В собі приборкуючи злість

І біль образи й непрощення...
Усім нам хочеться в житті
Лише солодкого варення
Та тільки в справжній гіркоті

Ми найсолодше відкриваєм!
І відчуваємо той смак,
В якому серденьком зростаєм!
Йдемо на власних помилках,

Немов по сходинках угору!
І в кожній зустрічі- урок!
Не треба думати ніколи,
Чому так сталося, що Бог

Дозволив ввести нас в оману
Відкрити серденька не тим...
Всі наші зустрічі -за планом!
І справжня істина у тім,

Що людям трейлери не треба...
І жодні відгуки й листи...
Неначе сходинки до Неба,
Ми маєм з вірою пройти

Свої шляхи, свої падіння...
Пізнання, радості і біль...
Людина кожна є безцінна!
Одні нам послані для мрій!

А інші вчителями стати,
Аби ми винесли урок ...
Давайте будемо вивчати
Не зміст, а серденька книжок!

Не треба вірить жодним суддям....
Суддя єдиний є- Творець!
Шукаймо ж цінності у людях!
З теплом і вдячністю сердець!

І пам'ятаємо єдине
Що книги пишуться за раз
А Богом створена людина
Спроможна з вірою в свій час

В душі змінитися!Важливо
Уміть пробачити в душі!
Давайте ж вірити у диво,
Лишивши відгуки усі

У книгах тихими словами...
І як би страшно не було,
Ми все здолаємо із вами!
Любов'ю творячи добро!!!

Поділіться з друзями:

Додати коментар