Таке незвідано коротке...

Життя... Яке прекрасне слово!
А скільки сховано у нім...
Солодка тепла колискова
У ріднім затишку яснім...

Коли так радістю й безпечно
Під ніжним матері крилом...
І в грудях дихання сердечне
Незримим сповнює теплом...

Життя...Турботливі долоні,
Якими міситься пиріг...
І срібні ниточки на скронях
І сміх бабусиних повік...

Її тепло- неначе літо...
Таке омріяно в душі..
І тиха трепетна молитва,
В якій руйнуються усі

Незримі серденька тривоги...
Життя... схвильовані думки,
Шкільні незвідані дороги,
Підтримка рідної руки,

Кумедні острахи дитячі,
Найперші рішення свої...
Хвилини тягнуться, неначе..
І межі Божої землі

Такі незвідано маленькі...
І стільки трепетних надій
В малому чистому серденьку!
Життя незборений рушій!!!

Таке смачне, таке невпинне!
Кохання, враження, думки!
Падіння, радості і зміни!
Хвилини, місяці , роки...

Обійми, трепетні зізнання,
Мовчання мовою сердець!
Братерство, людяність, кохання...
Який же Люблячий Творець!!!

Його дарунок неймовірний-
Можливість бачити цей світ!!!
Тепло вражаюче надмірне...
І те, що можемо свій слід

Ми залишити після себе...
Це так захопливо- Наш шлях,
Який долаємо до Неба
І все те трепетне в серцях,

Що відчуваємо...Це диво!
Писати хочеться про все!
Та слів не вистачить можливих
На світі цілому...Несе

Життя щомить все нові хвилі
Морями Божої краси!
Пишу до вас, кохані, милі,
Давайте спинимось усі

Хоч на хвилиночку єдину
І просто з вдячністю сердець
Знайдемо тисячну причину
Сказати:" Дякую, Творець!"

Вдихнути смак такий солодкий-
Чудесне прагнення життя!!!
Таке незвідано коротке...
Яке ж примарне майбуття...

Та нині з вами проживаєм
У світі Божому в цю мить!
Безмежне щастя відчуваю
І ним так хочу Вас зігріть!!!

Усе для Господа можливо!
Лиш треба вірити в душі,
Що кожен з вас- це Боже диво!
І разом створюємо всі

Ми щось незвідано-прекрасне
Промінням Власного Тепла!
У цьому й створене є Щастя!
З людей, із вибору й Добра!

Поділіться з друзями:

Додати коментар