Ми усі маєм силу змінить

Я не здатна змінити весь світ,
Ані віршем, ні силою слова...
Припинити насильство і гніт,
Чорно-біле зробить кольоровим...

Я не здатна зцілять від недуг,
Мої вірші не зводять на ноги...
Не приписують зайвих заслуг,
Не руйнують душевні тривоги...

Добре слово, яке я скажу,
Не припинить страждання у світі...
Те тепло, що в душі збережу,
Не оберне на шати лахміття...

Та я буду писати завжди,
Зігрівати словами в негоду...
Я спинити не зможу біди,
Не поверну утрачену вроду...

Але поки думки в голові,
Поки сила у серці незрима,
Я писатиму вірші нові,
Укладаючи душу у риму...

Поки знаю ,що в світі є ті,
Кого слово те тепле зігріє,
Не покину писати в житті,
Поки матиму промінь надії,

Що роблю все, що можу зробить...
Поки вірю -творю недаремно...
Що під силу добру щось здатне змінить...
Обирнути на світло щось темне...

Хай не світ я зміню ,а лишень
Одну думку у серці людському...
Не життя хай зігрію- лише день...
Я безмежно щаслива на тому...

***
Ми усі маєм владу змінить
Добрим вчинком і словом людину...
Нам здається ,що це лише мить...
У великому морі краплина...

Але саме з таких ось краплин:
Добрих вчинків і слів небайдужих
І складається море тих змін,
Яких всі ми чекаємо дуже...

Кожне слово сердечне -це крок
До чогось що усім нам важливе...
Трохи ближче стаєм до зірок,
Як власноруч ми творимо диво...

Поділіться з друзями:

Додати коментар