У візерунках на сніжині...

А диво поруч...Кожну мить!
Воно в сніжинках на долоні...
У хмарці снігу, що лежить,
Мов срібний пух, на підвіконні...

В далекім полум'ї зірок,
Які запалює незримо
Для нас з любов'ю Батько-Бог!
Дива у нас перед очима!

У сяйві вогників очей
Щасливих діток, що сміються...
В обіймах рідних нам людей...
Дива...Вони не продаються...

І їх насправді не знайдеш
Посеред краму в магазині...
Вони навколо! Світ без меж !
Дива живуть в самій людині...

Вони не в датах, не в святах,
Не в новорічні тільки ночі...
Вони у серці і думках,
Якщо ти дійсно цього хочеш!

Та є щось більше за дива...
Їх недостатньо просто мати...
Бо справжня казка ожива,
Коли ти вмієш віддавати !

Дістати диво із грудей
І вкласти в інших буть готовим
І сотні вогників очей
Примножать дар цей сторазово!

Даруєш іншим і в ту мить
Збагнеш, що диво не зникає...
Яснішим вогником горить
І змерзлі душі зігріває!

А диво поруч, серед вас...
У візерунках на сніжині...
Не у крамницях...Диво в нас!
Стукоче серцем у людині!
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Додати коментар