Пізній вечір, лапаті сніжинки,
Ніби хмари, торкались землі...
В центрі площі сіяла ялинка!
Її гріли теплом ліхтарі...
А диво поруч...Кожну мить!
Воно в сніжинках на долоні...
У хмарці снігу, що лежить,
Мов срібний пух, на підвіконні...
Літало над світом мале янголя,
Дивилося з неба на те, як безмежно
Стелилась під сонцем прекрасна земля
І в крихітнім серці ставало бентежно!
Бог відпускав у світ дитину...
Їй настанови говорив...
Маленьку крихітну людину,
Яку всім серцем полюбив!
В місті чудесному, у Вифлеємі,
В стайні лежить немовля.
Тут довелось народитись дитині -
В сховку від гніву царя.
Хоч маленьке я дитятко
Розказати хочу всім -
Що сьогодні славне свято
Завітало в кожний дім.