Пора весну збудити

Сплять в нірках мишенята,
Під ковдрою снігів.
Сплять риби й рибенята,
Під кіркою льодів.

Ведмедик спить в барлозі,
Медовий бачить сон.
Взяв Лютий , по дорозі,
Наш Березень в полон.

Зима Весну приспала
І править бал сама.
Природа так чекала,
Що в березні - Весна!

-І де ота красуня?-
Запитують усі.
У відповідь відлуння:
"Солодко спить в землі."

Це вітер повідомив.
Про пори року всі
Лише йому відомо,
Бо він - один на всіх!

Вітрисько наш щосили
Примчався до людей.
Щоб Весноньку будили,
Щоб вибігли з осель.

- Весну гукайте , люди,
Співайте їй пісень.
На повні- повні груди,
Будіть її щодень.

Сидять звірята в лісі
Голодні та сумні,
Не мають що поїсти,
Пора прийти Весні.

Замерзлі пташенята
Вичікують тепла.
Вже час Весну підняти,
Земля щоб ожила.

Щоб сонечко ласкаво
Промінням золотим
Засяяло яскраво
Дорослим і малим.

Щоб розбудились квіти,
Дерева розцвіли,
Пташки могли зрадіти,
Співати почали.
Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Поділіться з друзями:

Тут ще є цікавеньке:

Додати коментар