Сонячний зайчик до ліжка підкрався,
Весело мружився та посміхався,
Теплими лапками гладив по щічках –
Доброго дня! До побачення нічка!

— Ой весна, весна — днем красна,
Що ти нам, весна, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко,

Через гору та через ліс
Березень весну
до нас перевіз.
На зелену сіножать

Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу —
Вовк втікає в ліс від нього.

Подивись: весна устала,
Сипле пишними квітками;
Подивись: веселим птаством
Ожили степи з лісами;

Ой не знала господиня, як на світі жить,
Та й найняла ведмедика за плугом ходить,
А вовчика сіренького — волики гонить,
А зайчика Степанчика та перед водить,

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,

Квітню мій заквітчаний;
місяць-квітничок,
виший мені, квітеню,
цвітом рушничок.

Добрий дядю-місяченьку,
березню буйноголовий!
Одягни весну швиденько
у жупан її квітковий!

Впрягся день в блакитний віз,
через гори, через ліс
в місто нам
весну привіз.

А ми шпаківні будували...
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
Склала я цю пісеньку голосну
Про гаряче сонечко, про весну.

Ой березню, мій беревню!
Скільки рясту у березі!
Та вже в тебе, квітнів брате,
Вся долина в квіти вбрата!

Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:

— Насуплю я брови, — говорить зима,
— І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине — рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.

По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,

Весна дарує кожному,
що треба і що хочеться.
Полям — сніги поталі,
лісам — траву і листя,

Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша біла хата.

— Весна прийшла!
Тепло знайшла! —
Кричать дівчатка й хлопчики.

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він — зима
Його біла підзива:

Зірка не спить
у моєму вікні.
Зірці — не спиться.
Не спиться й мені.

Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;

Сніги сльозами жалісно
Заплакали на диво!
Пташки співають радісно,
Струмки дзвенять щасливо.
Холоднеча, холоднеча,
Вкрали сонечко вітри.
Зацікавлено малеча:
- Ой, коли тепло, коли?
Сплять в нірках мишенята,
Під ковдрою снігів.
Сплять риби й рибенята,
Під кіркою льодів.
-А, чи далеко дні весняні?
Питає дівчинка пташину,
Оту, що сіла на калину,
-Зимові дні , ці, вже останні?
А на гілках вже котенята...
- Найперші вісники весни!
І перші проліски завзято
З в'язниці сніжної стіни

Після перших чисел березня природа починає оживати, а час розпускаються листочків - це саме той час, коли вірші про весну для дітей допоможуть вам донести до малюка весняний настрій. Дітлахи із задоволенням читають барвисті, прості рими про перші капелі або ніжні проліски в лісі.

Ми надаємо великий вибір віршів про весну для дітей, які відображають в цікавій формі всі події, що відбуваються під час довгоочікуваних трьох місяців. Заучуючи вірші, дітки не лише розвивають пам'ять, але також дізнаються багато цікавого про кожен місяць найпрекраснішого сезону.

Весна - це чудовий час року, час пробудження природи, прильоту і веселого щебету пташок, що радує око свіжої зелені і теплого сонечка. Долучіть дитину до прекрасного! Читайте разом з ним вірші про весну з однойменного розділу на нашому сайті! Тут вашій увазі надані різноманітні вірші про весняні місяці, весняну природи, пташок та тварин. Як красиво поети описують у своїх віршах весну! Звертайте увагу вашого дитини на яскравість весняних барв, на звуки природи, яка прокидається від сплячки. Розділіть з дитиною той настрій, який намагаються передати поети, пишучи вірші про весну. Захоплюйтеся теплим дощиком, молодою зеленню, яскравими квіточками, смішними пташенятами. Вивчайте разом з малюком вірші про весну напам'ять.