Вірші про природу для дітей

На тарілку положили
Моркву й картоплину
І розкрилася розмова
Їх наполовину.

644

У кульбабки капелюшок
Має сотні жовтих рюшок.
Чистотою ясно сяє -
Всіх увагу привертає.

940

Я йша по вулиці осінній,
Холодний вітер дошкуляв...
Мене усю вдягав у іній
І снігом першим укривав...

477

А зима вже сидить на носі,
Ми ж ,мов діти, чекаєм тепла...
Проводжаємо поглядом осінь,
З-за вікна із прозорого скла...

475

Посеред зелені рясної
В садку квітучому зросла
Тендітна яблунька... Весною
Завжди найпершою цвіла!
149

Село у зелені втопало,
Зігріте сонячним вогнем...
Близ нього килимом лежали
Сільські городи... День за днем
163

Якби дерева говорили,
Із тихим шелестом вітрів
Вони б, напевно, нам відкрили
Секрети прожитих віків...
187

Пухнасті рожеві хмарнини
Дрімали під сонцем ясним...
Упали на грунт насінини...
Отримали затишний дім!
168

У них обох були сади...
Стояли поряд їхні хати...
Щодень, без винятку завжди
Ходили зранку доглядати...
355

Через луки, через поле,
Пробігав дзвінкий струмок.
Смутку він не знав ніколи,
Дзеленчав, немов дзвінок.
1053

Куди ти, літечко, спішиш? 
Зітреш у травах п’яти.
Біжиш-летиш, біжиш-летиш,
Ніяк не наздогнати.
1138

Сніги сльозами жалісно
Заплакали на диво!
Пташки співають радісно,
Струмки дзвенять щасливо.
1751

Холоднеча, холоднеча,
Вкрали сонечко вітри.
Зацікавлено малеча:
- Ой, коли тепло, коли?
1060

Сплять в нірках мишенята,
Під ковдрою снігів.
Сплять риби й рибенята,
Під кіркою льодів.
1197

-А, чи далеко дні весняні?
Питає дівчинка пташину,
Оту, що сіла на калину,
-Зимові дні , ці, вже останні?
901

Плаче Мурочка маленька -
Страшно вийти за поріг:
Цілу нічку та зраненька
Сипле й сипле білий сніг.
952

Збиралась в дорогу Зима,
Складала у лантух майно.
Затрималась в гостях вона,
Пора їй додому давно.
786

А на гілках вже котенята...
- Найперші вісники весни!
І перші проліски завзято
З в'язниці сніжної стіни
568

Так легко закохатися у літо...
У лагідну дівочу доброту,
Торкаючись пелюсток ніжних квітів...
У щирість по-дитячому просту...
346

Гріє сонечко, мов піч,
Вигріває землю.
У жнива - це звична річ-
Спека полуденна.
738

Летіла у небі хвостата ракета.
Ого, який шлейф! Та це справжня комета! 
Комета із криги та каменю-пилу
Великий хвостище собі відростила!
2521

Там, де сосни і дуби,
Заховалися гриби.
Притулились до травички
Помаранчеві лисички,
2702

"Знову дощ" - сказала мама,
Прочиняючи вікно.
Тиждень дощик безнастанно
Йде щодня, я й звикла давно.
1562

Добігає літечко кінця,
Заглядає у світанки осінь,
За хвоста ловити б вітерця,
Та матуся каже: "Синку, досить!"
1161

У дубовому лісочку
За пеньками, у траві,
Затаїлися грибочки,
Вихованці лісові.
1687

Змагаються хмарини
(І вітерець також)
Котра з них швидше скине
На землю літній дощ.
1808

Сперечалися дерева
Про корисність і красу,
Вибирали королеву
У фруктовому саду.
3078

Корнішони-огірочки
Поховались під листочки.
Пишне листячко зелене
Заступило їх від мене.
2042

Смачненькі полунички,
Червоні, яскраві,
Несу для сестрички,
Я сам назбирав їх.
1204

Поспішало літечко в садок,
Ягідки несло до діточок.
Полунички ранні, запашні.
І малинки-гудзички смачні.
1598

Любить зиму дітвора,
Тішить діток диво - сніг.
Щастя й радості пора,
Скрізь дзвенить дитячий сміх.
2429

Кличуть зиму дітки щиро:
"Вже прийди, насип снігів!
Де ж ти, зимо, заблудила?
Хто б тебе знайти зумів?"
1119

Дітки, маєте ви знати,
Як всі місяці назвати.
Перший місяць Січнем зветься,
Сипле снігом, мов січеться.
1015

Дуже дощик я люблю,
Коли дощик йде - не сплю!
Одягну дощовичок,
В ньому я - боровичок!
1017

За парканом, на лозині,
Винограду стиглі грона,
А на них - рої осині -
Небезпечна охорона.
729

У лісочку, на горбочку
Красувалися гриби.
І хвалився гриб грибочку:
"Красивіший я, ніж ти!
1964

Грудень - місяць подарунків,
Дуже любить дітвора!
Стільки радісних пакунків:
З-під ялинок, з-під стола!
682
Таблички на паркан Злий собака