Мишка

Тишком- нишком бігла мишка
До комори по зернятка,
Поки задрімала кішка
Та закрила оченятка.

За хвилинку, може й швидше,
Поверталася додому,
Вітерця просила:"Тихше,
Не збуди лиш кицю Тому."

Взяла в зубки дві зернини,
Більше взяти не зуміла,
Та якщо так щохвилини,
То буде все , як хотіла.

Поки киця спить тихенько,
Розглядає сни чудові,
Мишка бігає швиденько,
Шмиг удома - шмиг в коморі!

Наносила із комори
Вже зерна велику гірку,
Голодом зима не зморить,
Дбає мишка про це влітку!

До зими ще ціла осінь,
Та не варто відкладати,
Прийде холод, вітер, дощик,
Стануть двері зачиняти.

Не зайдеш уже нізащо,
До комори, чи стодоли,
Ще й зима відкриє пащу
Снігом всипе все довкола.

Мишка вийти вже не зможе,
Снігом бігти їй несила.
Хто ж тоді їй допоможе?
От, якби їй мати крила!

Але крил не мають миші
І тому всю зиму сніжну
В норах, в спокою і в тиші
На весну чекають ніжну!


Автор: Наталія Паснак (Мельник)

Додати коментар