Сумний мурчик

Не любив хмаринок котик,
Бо з хмаринок падав дощик.
Котик цілий день у хаті,
Не пускали погуляти.

Скучно Мурчикові в хаті,
Хоче бігати, стрибати,
По гардинах лізти вгору,
А тоді мерщій додолу!

Вкрасти хоче він у мами
Всі клубочки із нитками.
З ними бігати, гасати,
Ниточки всі розмотати!

Сидить котик тихо нині,
Знає Мурчик - від ґаздині
Він дістане прочуханки 
За котячі забаганки.

Всівся котик на віконце,
Виглядає Мурчик сонце.
Зажурився дуже- дуже!
Всім до котика байдуже!

Плаче котик, хмарок просить:
" Може дощика вже досить?
Ви навіщо так зробили-
Заховали сонце миле?

Сонечко верніть, будь ласка!
Двір для мене наче казка!
Можна гратися усюди,
Не сварять на мене люди.

Автор: Наталія Паснак (Мельник)

Додати коментар