Сварка

У розквіті літа - погідлива днина,
Спокійне подвір'я і диво-хатина.
Подвір'я у квітах, чистеньке-чистеньке
І жителі дружні, спокійні, миленькі.

І все було б добре, були б всі щасливі,
Та сварку вчинили дві ґави сварливі.
На дах, на хатину, здійнялися двоє
І голосно й різко кричали обоє.

Та всім у дворі було зовсім байдуже
До ґав на даху, що сварилися дуже.
На тині сиділи спокійно їх друзі,
Корівки-красуні паслися у лузі.

У гойдалці-кріслі коти задрімали,
Хвости їх смугасті й пухнасті звисали.
Їм сонечко гріло животики й лапки-
Всі котики,звісно - в теплі хочуть спатки.

Чудесна в дворі зеленіла травичка,
Паслись на ній кури, качки і індичка.
Спокійна була б, бездоганна картина,
Та все зіпсувала та сварка пташина.


Автор вірша 
Наталія Паснак (Мельник)

Додати коментар