Мурочка

Плаче Мурочка маленька -
Страшно вийти за поріг:
Цілу нічку та зраненька
Сипле й сипле білий сніг.

Двір в заметах аж по вуха,
Злі морози та вітри,
Розгулялась завірюха,
Радість лиш у дітвори.

Втішна дітям та сніжниця-
Для розваги в самий раз.
Діткам в хаті не сидиться-
У дворі Марко й Тарас

І Камілочка, й Настуся-
Ліплять вже сніговика.
-Як до них я доберуся?
Плаче Мурочка мала.

Лапки в мене невисокі,
Чобітків також - нема.
А, сніги - такі глибокі.
Зла, мабуть, пора Зима.

Мурочко, не плач, миленька,
Допоможемо тобі :
На руках тебе, рідненька,
Ми носитимем в дворі!

А, як виростеш ще трішки -
Зможеш бігати сама.
Мерзнути не будуть ніжки,
Не страшна буде Зима.


Автор вірша Наталія Паснак (Мельник)

Додати коментар