Ми не раз чули та маємо навіть свої історії про те, коли у старших діток при появі у домі нового маленького члена сім'ї, змінюватися поведінка на очах. Переважно вони намагалися по різному дошкулити маленькій крихітці.
Якщо з цим нічого не робити та в подальшому наслідки даної поведінки старших дітей можуть бути важкими, інколи справа навіть доходить до жорстокості «старшенького» відносно до малюка, що може закінчитися навіть нещасним випадком. Проте у цьому випадки вині батьки.
Насамперед запам'ятейте що все у Ваших руках. Як же запобігти чи в крайньому випадку, загладити такий прояв дитячих ревнощів відносно малюка?
Коли виникають ревнощі?
Спочатку необхідно визначити, які саме чинники найбільше посприяють появі такого почуття.
1. Якщо між Вашими дітьми невелика різниця у віці 1-3 роки (наприклад, коли "старша дитина" то вона тільки називається так, адже, по суті , віна сама залишається ще меленьким малюком, яко потребує батьківської теплоти, любові та уваги до себе) .
2. Коли діти одностатеві чи старшою дитиною є хлопчик ( дівчатка з дитинства мають материнський інстинкт, вони навіть граються з дитинства візочками та лялбками-малюками, тому їх легше втянути в участь по догляд за малюком (для них це гра дочки-матері)).
3. Постійна зайнятість та байдужість батьків відносинах між їхніми дітьми.
4. Особливо найбільшою та можливо найгіршою помилкою є несправедливість до одного із дітей.
Цей список факторів можна ще довго продовжувати, проте і по ньому уже можна судити, чому появляються дитячі ревнощі до молодших членів сім'ї. Це безпосередньо залежить тільки від ставлення батьків до дітей і тільки від їхньої правильної поведінки разом з ними та до них. Так в чому ж вона проявляється, ця правильна поведінка? Саме перше, це потрібно Вашу дитину готувати до появи малюка ще до його народження, розповідаючи їй, яким малюк народиться, та як йому потрібна буде любов та турбота і допомога старшої сестрички чи братика.
Також необхідно зробити акцент на тому, що всі нововведення для старшої дитини слід провести ще до народження малюка (чи це відлучення від грудей, перші походи в дитячий садочок, виділіть йому окрему кімнату), щоб у дитини не склалося погане враження, а саме що через появу малюка у домі її саму «відгороджують» від батьків.
По-друге, коли появиться немовля в будинку, зразу ж потрібно пояснити старшому, що крихітка потребує його турботи та любові і без допомоги старшої дитини у вас мало нічого не вийде. Дозволяйте їй брати участь у переодівані (та кофточку подати, а там штанці), годувати (але тільки якщо це бутилочка). У такому випадку у Вашої дитини заграє почуття турботи про меленьку криху, це позитивно позначиться на подальшому розвитку відносин між дітьми. І дуже важливо не забувайте дякувати, та хвалити Вашу дитину за це.
Результатом виконання саме цієї поради у нашій родині, стало те, що без участі дочки (3,6 рочки) не проходить жодна зміна памперсів у її сестрички , а співає колискові їй перед сном не тільки у вечері а й у день, причому сама їх і придумує, співає про все що бачить ("Сонце світить, а шафа стоїть, мама сміється ;)...").
Важливою деталлю, є також дотримання відносин зі старшою дитиною тих самих відносин що і до появи ще одної малечі, це може запобігти появі дитячих ревнощів.
Якщо ви, наприклад, перестанете гуляти з нею на вулиці як зазвичай, читати на ніч казки, чи навіть цілувати в щічку вранці після того як прокинеться, або наніч перед сном, дитина мимоволі почне знаходити «винуватця» цих змін в особі свого молодшої крихітки. А це стане прямою дорогою до невиправданої помсти малюку за «викрадення батьківської турботи та любові».
У разі ж, якщо уже допущені ревнощів старшої дитини до молодшої і їх уникнути не вдалося негайно потрібно брати контроль над цією ситуацією, бо в подальшому відносини між дітьми ставатимуть все більш напруженими. Причому виражатися це повинно не в обвиновачені та в постійному засудженні дій старшого (а тим більше у фізичному покаранні за «образу маленького», пом'ятайте вона тільки називається старшою, але вона ще зовсім дитина, а такий метод заставить її замкнутись у собі, відсторонитись від сім'ї, та ще більше усилить ненавість уже не тільки до малюка а й до Вас, і це буде безповоротньо, таку помилку уже практично нереально виправити, вона може стати фатальною), це тільки погіршить ситуацію, а в грамотно побудованій довірливій бесіді з (ще зовсім маленькою) "старшою" дитиною. При цьому дитині необхідно пояснити, що ви розумієте її почуття і не будите сварити за ревнощі, оскільки ви знаєте, що вони скоро пройдуть. Видайте дитині «лаври в кредит» - хваліть його багато та перебільшено. Адже якщо в тебе вірять, хвалять, то хочеться виправдати всі очікування!
Як би там не було у вас, практично кожна дитина повинна пройти через маленьке почуття ревнощів (адже їхній прояв у першу чергу означає любов дитини до батьків ). Тому в цей складний період для дитини потрібно поводитися особливо розумно та мудро, оскільки на кону стоїть взаємовідношення і дружба ваших дітей в подальшому майбутньому.
