Сценарій свята чи ранку для садочків та молодших класів шкіл
У святі беруть участь всі учні класу та вихователька у ролі бабусі.
На сцені дітки граються між собою під веселу музику. Хто перекидається м’ячиком, хто стрибає зі скакалкою, решта бігає, граючись у квача. Раптом чується з-нікуди жіночий голос:
Голос матері за кулісами: Оленко!!! (музика переривається, всі діти зупиняються). Оленко, донечко, йди вже додому, бо завтра 8 березня, треба раніше заснути.
Голос зникає. На передній план виходить Оленка.
Оленка: (кричить) Іду, мамо, іду!
Іванко: (до Оленки) А що завтра таке буде, що ти маєш так рано іти додому?
Оленка: Якесь 8 березня.
Сергійко: 8 березня? А чим воно відрізняється від 9-ого?
Оленка: Я не знаю.
Сергійко: Друзі, хтось з вас знає, що таке 8 березня!
Всі друзі: Ні…
Миколка: (його голос чутно з натовпу) Я знаю!
Всі розходяться, звільняючи місце для Миколи.
Всі друзі: Що це?
Миколка: Це міжнародний жіночий день! Всі мають привітати своїх мам і бабусь!
Оленка: Як привітати?
Миколка: Зазвичай їм дарують квіти.
Сергійко: Квіти?! То давайте їх нарвемо заздалегідь, непомітно пронесемо додому, десь сховаємо, а вранці подаруємо!
Оленка: Давайте!!!!
Миколка: А де ви зараз знайдете квіти? Ви хоч одну бачите?
Всі друзі починають роздивлятися навколо себе, шукаючи квіточки.
Хтось з друзів кричить: Я знайшов!!!
Всі зупиняються і дивляться на того, хто це вигукнув.
Той, хто кричав: Ой, ні! То не квітка, то зім’ята обкладинка від цукерки. ?
Миколка: Тому що для квітів ще рано.
Оленка: То що ж робити?
З-за куліс знову лунає голос Оленкової мами:
Мама Оленки: ОЛЕНО!!!! Додому хутко! Вечеря холоне!
Оленка: Ой-ой-ой! Що ж мені робити?
Миколка: Я знаю де зараз можна знайти квіти.
Всі друзі: Де?!
Миколка: Є такі квіти, називаються Проліски! Це перші квіти в році. Вони білі, ніжні, гарні, духмяні….
Сергійко: (перебиває Миколу) Та кажи вже швидше де вони ростуть!
Миколка: Вони ростуть ….. у лісі!
Всі: (злякано) А-а-аххх!
Миколка: Якщо хто не хоче зіпсувати мамі свято, треба сьогодні вночі піти у ліс і нарвати тих квіточок.
Оленка та Сергій: (хором) Ми згодні!
Всі друзі: Ми теж!!!
Миколка: Тоді зустрічаємось на цьому місці в ночі. Кожен бере з собою ліхтарик.
Оленка: Домовились.
Всі відходять під музику.
Світло гасне. Починає лунати загадкова музика.
На сцену виходить Миколка, в його руках увімкнений ліхтарик. До нього згодом приєднуються і решта друзів (всі з увімкненими ліхтариками).
Миколка: Всі зібрались?
Всі (хором пошепки): ВСІ!
Миколка: Ну то пішли!
Всі вишиковуються в рядок і імітують ходу. Всім страшно, всі розглядають, що відбувається довкола. Все це відбувається під страшну музику. Раптом на сцену повільно виходить страшна бабуся – зігнута крючком і з кошиком. Йде їм на зустріч. Всі дітки зупиняються і прислухаються.
Оленка: Ой! Здається хтось іде!
Всі направляють ліхтарики на бабусю.
Всі: (злякано) ааааааааААААаааа!!! Зла відьма!!! (і відбігають хто куди ховатися)
Бабуся: (злякано) ааааааааААААааааааааАААА! (і впускає кошик)
Коли всі вщухли, до бабусі підходить Миколка, піднімає з підлоги кошик і подає бабусі.
Миколка: Доброї ночі. Ви хто? Лісова відьма?
Бабуся: Та, ні, хлопчику! Я звичайна собі бабуся. А ви хто? Лісові гноми?
Миколка: Та ні, що ви! Ми звичайні собі дітки. Пішли в ліс вночі, щоб нарвати нашим мамам проліски на 8 березня.
Всі потроху починають виходити на центр сцени до бабусі і Миколки.
Оленка: А ви що тут робите?
Бабуся: А я теж пішла в ліс за пролісками, щоб зранку привітати свою дочку і онучку. Проте квіточок, дітки, немає. ? Ще не виросли.
Сергійко: Яка прикрість! Що ж ми тепер будемо роботи?
Бабуся: Найбільша радість для мами, коли її дитинка ціла і здорова. Тому повертайтеся ви краще додому, бо ходити маленьким вночі самим небезпечно.
Миколка: А що ж ми тоді подаруємо нашим мамам?
Бабуся: Подаруйте їм квіточки з паперу, які ви зробите власноруч. Або аплікацію, або листівку… Що завгодно, що ви зробили своїми ручками.
Оленка: О! Хороша ідея!
Миколка: І дійсно, як це я раніше не здогадався?..
Всі: (по-злому) І дійсно, як це ти раніше не здогадався?..
Сергійко: Не треба його лаяти, він хотів як найкраще. Краще збираймося всі додому, а то ще квітки клеїти. Дякуємо вам, бабусю! З 8-им березня Вас!!!
Всі: Зі святом, дякуємо!!!
Бабуся: І всіх дівчат зі святом.
Під веселу музику всі відходять.
Роздається звук півня (Ку-ка-ре-ку!) На сцені все заливається повним світлом.
Виходять дітки, ховаючи щось за спинами. Вишиковуються півколом і читають віршик по рядочку кожний.
В день святковий, в день весняний
Проліски зберу для мами.
Як іще поздоровляти?
Знову щось намалювати?
Мрію гроші заробляти,
Щоб для мами купувати
Справжні, дорогі дарунки –
Нащо їй мої малюнки?
Привітав. Мамуся взяла
Мій малюнок і сказала:
«Синку, всі твої малюнки –
Найкоштовніші дарунки!
Хто мені, скажи, крім тебе
Подарує синє небо,
Сонце, що отак сміється?
Це ніде не продається!
І бабуся наша, знаю,
Теж малюнки зберігає,
Ті, що їй колись на свята
Дарував малим твій тато!»
Мамині слова приємні!
Малював я не даремно!
І в подяку за дарунок
Я отримав поцілунок!
Потім всі з-за спини дістають зроблені власноруч подарунки
(як робити подарунки на 8 березня – дивись тут: ВЛАСНОРУЧ) і дарують їх мамам!
КІНЕЦЬ
Автор: Ганна Шевченко та Наталія Козленко
