Це свято прийшло до нас ще з язичницьких часів. У дохристиянську пору слов’яни святкували це свято як вшанування сонця. У християн це свято пов’язано з Різдвом Івана Хрестителя. Шляхом злиття християнських і язичницькі традицій і утворилося свято – Івана Купала. В цей день сонце повертає на зимний шлях і дні стають коротші. Апогеєм та часом святкування на Купала – є Ніч. Ніч на Купала сама коротша ніч за все літо і в цю ніч ніхто не повинен спати. Свято Івана Купала відзначають у ніч на 7 липня або з 23 на 24 червня за старим стилем. Купальська ніч має містичну силу, а природа наповнюється магією і надприродними можливостями. За народними традиціями дерева в цю ніч розмовляють один з одним, рослини набувають цілющої сили. Особливо цілющою вважається ранкова роса, тому прийнято встати на сході сонця і пройти босоніж по ній, від тоді і прислів’я: “Хто рано встає, тому Бог дає”.
Це сама коротша ніч тому у неї ніхто не спить. Головною забавкою Купальської ночі – є стрибки через багаття. Згідно з народним повір’ям, це – очищення від всього дурного вогнем. Купатися, теж вважається на очищення. Багато це свято і на інші традиції. Наприклад, одинокі жінки в цей день ворожать на майбутнього чоловіка, вони плетуть вінки з польових трав та квітів і відпускають їх плити по річці, бажання загадані при цьому ритуалі і обов’язково здійснювались. Інші намагаються знайти у цю ніч папороть, який тільки лише на мить розквітає вогненно-красним, яскравим кольором. Одні говорять, що це на не бувалу вдачу у житті, багатство, інші, що можна вгадати майбутнє. Але пом’ятайте, що шлях до квітки захищає нечиста сила.
В Україні і до наших часів зберігся такий обряд на Купала: Дівчата одягнені у вінки і в святкові наряди, у парубків теж квіти. Молодь збирається в домовленому місті на передодні свята біля дерева марена чи чорноклен, обвішаних вінками і стрічками. Під деревом ставлять зробленого з соломи Бога – Купало, одягненого у жіночу сорочку і вінок. На цьому ж місті накривають багаті столи із традиційною горілкою та починають веселе святкування.
Святкування Купала включає в себе такі народні обряди:
– запалювання вогню;
– стрибки через багаття (або кропиву);
– скочування колеса – культ вогню;
– купання, обливання, “черпання роси” – культ води;
– у стародавності “Зелені святки” – легенда про квітку, що розпускається в цю ніч, папороть;
– повір’я, що дерева в цю ніч говорять, що трави, зібрані на Івана Купала мають чудодійну силу;
– ворожіння на букетах про весілля – культ рослинності.
Обряди і ворожіння:
Стрибання через багаття
У ніч на Івана Купала розводиться велике багаття і всі стрибають через вогонь із розбігу, причому, удалий стрибок, якщо полум’я не торкнеться стрибучого й не буде іскор – позначає вихід заміж або удачу.
Пускання вінка
На Івана Купала потрібно кинути в ріку вінок з берези: якщо потоне – смерть, попливе – заміж вийти, до берега приб’є – незаміжньої бути.
Рослини
Характерна прикмета Івана Купали- численні звичаї , пов’язані з рослинним миром. Трави й квіти, зібрані в Іванов день, кладуть під Іванову росу, висушують і зберігають їх, важаючи більш цілющими, ніж зібрані іншим часом . Ними окурюють хворих, борються з поганню, їх кидають у затоплену піч під час грози, щоб охоронити будинок від удару блискавки.
Матерал підготувала: Вікторія Сеуканд
