Ви помітили, що майже щороку наприкінці березня буває холодно і навіть випадає сніг? Згадаймо особливі дні 23-25 березня 2013 року — снігу тоді випало дуже багато, транспорт було паралізовано, люди ледь проходили по вулицях, прокладаючи стежки за допомогою заступів. У 2016 — також сніг та холоднеча у 20-их числах березня…

А знаєте, що снігопадам та холодній погоді у третій декаді березня є певне пояснення? Зі старих часів 19 березня є днем, коли із вирію повертаються лелеки. В народі казали: “Лелеки прилетіли, на крилах холод принесли”. Орнітологи вважають лелек найбільш консервативними птахами — вони завжди повертаються додому в ті самі дні — з 19 березня. До речі, 19 березня відзначають день святого Костянтина, чиє ім’я у перекладі з грецької мови означає “стійкий”, “постійний”. Дуже цікавий збіг (або не збіг?) – прекрасні лелеки, білі птахи з чорними ознаками, символ нашої України, постійно прилітають в один той самий день протягом століть… І цей день — день Постійного- Костянтина… Як багато дивного, цікавого та загадкового у житті!

Якщо заговорили про сталість звичок, то варто сказати, що лелеки завжди прилітають на свої старі гнізда. Якщо протягом зими щось сталося і гнізда зруйнувалися — лелеки дуже переживають. Вони кружляють над подвір’ями, дахами, шукаючи свої домівки. Люди, котрі добре ставляться до своїх сусідів-лелек, роблять основу для нових лелечих гнізд на звичних для птахів місцях. Для такої основи господарі кладуть колеса на дерева або дахи — в старі часи це були великі колеса від возів.

Існує повір’я, що лелеки оселяються лише поруч із добрими людьми. А ще є цікава легенда, ніби колись, давно, лелека був людиною на ім’я Бузько. В ті часи на землі розвелося багато вужів, змій, жаб та ящірок. Бог, на прохання своєї Матері, Діви Марії, зібрав “повзучих гадів” у торбину і наказав Бузьку викинути ту торбину у провалля, не заглядаючи до торбини. Бог хотів, щоб ті тварини жили під землею і не бентежили людей. Але Бузько не витримав і зазирнув у торбу… Повзучі тварини розповзлися по земній поверхні. Тоді Бог перетворив Бузька на птаха лелеку і наказав збирати “повзучих” по всій землі, доки всіх не позбирає….

Це звичайно, казка, бо всі тварини і птахи на Землі, все живе — це ланки одного ланцюга під назвою Життя. Всі живі істоти, в тому числі і рослини, необхідні і однаково цінні для матері-Природи.

Отже, гарна новина: вже і цього року прекрасні птахи лелеки, приклад постійності і вірності, знову кружляють над нашими домівками, виглядаючи свої гнізда. Тобто, весна таки прийшла!

Автор статті Наталія Козленко