В цій статті ми розповімо, чим серіал "Гра в кальмара" так приваблює дітей та підлітків у різних країнах і чи може його перегляд бути небезпечним для психіки неповнолітніх.
Психологи зазначають, що серіал таки призначений для перегляду дорослими глядачами та має офіційний рейтинг 18+. На думку психолога, серіал може бути досить травматичним для підлітків, оскільки в ньому показано чимало реалістичних сцен смерті.
"Діти через свої особливості, вікові та особистісні, мають властивість ідентифікувати себе, зливатися з героями, і тому така ідентифікація може бути небезпечною та травматичною. При поверхневому перегляді серіал формує певну концепцію світу, де слабкі люди представлені як "біологічне сміття", з яким можна чинити як хочеш. Можна прогнозувати, що, надихнувшись таким серіалом, у школах виросте буллінг по відношенню до дітей, які не можуть себе захистити. З цього погляду цей твір справді може становити соціальну небезпеку. Дитяча психіка досить незріла, щоб робити правильні висновки, які туди закладали автори, і приймати правильні рішення. Контекст і соціальний підтекст серіалу добре зрозумілі дорослим, але треба пам'ятати, що діти та підлітки перебувають на стадії формування мозкових структур. У підлітків ще дозріває префронтальна кора мозку, що відповідає за зовнішні поведінкові моделі", - зазначила психолог.
За словами фахівця, серіал дуже яскравий зовні, сцени в ньому дійсно добре поставлені та врізаються в пам’ять. Діти можуть схоплювати ці реакції, саме зовнішню сторону серіалу, та певним чином ідентифікувати себе з персонажами.
Психологи частково пояснюють різке зростання популярності серіалу з Південної Кореї тим, що світ досі переживає пандемію. Люди обмежені у прояві своїх емоцій, перебувають у стані фрустрації, і такі фільми і серіали дають вихід емоціям, що накопичилися. У випадку з "Грою в кальмарі", також дуже вдало спрацювали механізми соціальної взаємодії, коли люди ділилися один з одним досвідом перегляду цього серіалу. Цей тренд підхопили різноманітні медіа, блогери та ЗМІ, які закріпили популярність серіалу. Зіграли в цьому велику роль і соціальні мережі, де почали публікувати та робити перепости коротких уривків особливо видовищних та жорстоких сцен із серіалу.
"Це аж ніяк не оригінальний фільм, його основна ідея і навіть деталі сюжету вже використовувалися багато разів у різних фільмах та серіалах. Мені він взагалі здався своєрідним ремейком "Кайдзі" Нобуюкі Фукумото (прим. екранізація манги японського автора, де розповідається про ігри на виживання за грошову винагороду), але той фільм навіть більш філософський і глибокий, однак у популярності саме "Ігри в кальмара" значною мірою зіграла його видовищність, а саме візуальний стиль і звуковий супровід. Вони різко відрізняються від нашого уявлення про фільми такого жанру, антиутопій, де кольори повинні бути приглушеними, а музика важка. Нас як би заздалегідь готують до того, що буде страшно, але тут, навпаки, музика не важка, навіть розслабляюча, візуальний стиль яскравий, і коли починається жорстокість, це викликає у нас невідповідність, дисонанс, які мозок краще запам'ятовує. Фільм також за своєю стилістикою та структурою схожий на комп'ютерні ігри, так знайомі сучасним підліткам. Багато хто з них сприймає світ через ігри, і тому цей серіал виявився для них таким "своїм"
Психолог розповіла, що сама вирішила подивитися серіал після того, як про нього неодноразово згадували її клієнти. За словами фахівця, "Гра в кальмара" може мати і позитивний вплив, особливо на дорослих глядачів, якщо вони аналізуватимуть її зміст та сюжет. Наприклад, серіал може мати протверезний ефект на запеклих ігроманів, які люблять азартні ігри.
Психологи не радять дивитися цей серіал дітям, проте психолог розуміє, що за наявності смартфона та інтернету батькам навряд чи вдасться просто заборонити своїм чадам щось дивитися. У такому разі потрібно спробувати донести до дітей справжній зміст сюжету.
Батьки повинні поговорити зі своїми дітьми, зробити правильні акценти, розповісти, як людина може опинитися в ситуації, коли обставини формують її життя, а не вона сама їх формує. Коли мова заходить про культурні продукти, то вони просто знецінюють досвід, кажучи "навіщо ти це слухаєш або навіщо дивишся" в негативному ключі. Важливо спробувати зрозуміти, чому підліток дивиться певний фільм чи серіал, які відповіді він намагається знайти в ньому. Якщо батьки достатньо відповідальні, вони повинні розуміти свою дитину, що їм подобається і вміти поговорити на цю тему його мовою, спробувати опинитися з нею в одному сенсовому просторі", - радить батькам психолог.
Розглядати тему насильства, агресії, буллінгу через призму серіалу є провокацією. У серіалі є сцени психологічного та фізичного насильства, а також елементи драми та фантастики. Для когось цей серіал може стати культурним шоком, а для когось – черговим фантастичним кривавим екшеном.
"Те, що діти повторюють якісь сцени насильства з фільмів та серіалів, саме по собі не нове. Ще півстоліття тому діти грали у дворах у війну і імітували криваві сцени, підглянуті у військових фільмах. У багатьох пострадянських фільмах та деяких мультфільмах демонструються сцени буллінгу, а деякі сучасні блогери токсично впливають на дитячу аудиторію. Важливо пам'ятати, що культура виховання підлітків зараз дуже змінилася і вони віддані на виховання сучасним медіа, які не відповідають ні моральним, ні етичним, ні культурним чи духовним цінностям минулого покоління. які хочуть зробити ефектне та швидке піднесення рейтингу для своєї роботи, використовують елементи психологічної техніки нейропрограмування через антирекламу", - зазначила психолог.
За словами психолога, у такій ситуації батькам важливо відслідковувати, що відбувається з дитиною, що вона дивиться і про що думає, які теми її хвилюють. В сім'ї можна закласти дитині основні принципи, які допоможуть їй соціалізуватися та не відчувати сильного негативного впливу від фільмів та серіалів.
"Якщо в сім'ї виражена сприятлива атмосфера комунікації, порозуміння, емпатія, співчуття, співпереживання, підтримка, повага, прийняття, батьки сприймають світ з позиції окейності, у цьому випадку і дитина буде світ приймати таким же, де є дружба, кохання, розуміння і так далі. І незважаючи на те, яким би світ та соціум не виявлявся, у дитини є екологічні батьки, з якими цікаво обговорити будь-який мультфільм, фільм, серіал, закон тощо. Обговорити його з позиції психологічного прояву, фінансової зацікавленості чи політичних планів. У цьому випадку дитина не реагуватиме і емоціонуватиме на будь-який прояв соціуму, а спокійно й екологічно для себе визначить, чи варто йому йти на поводу агресивно виявлених друзів на майданчику або зайнятися чимось цікавішим і безпечнішим", - розповіла психолог.
Психологи зазначають, що серіал може бути небезпечним для дитячої психіки тим, що діти та підлітки сприйматимуть його як реальне життя. За словами фахівця, результати досліджень учених, які проводилися на дорослих людях, показали, що читаючи книгу чи дивлячись фільм, у момент споживання інформації мозок стирає кордон між вигаданим та реальним світом. Чим довше ми дивимося щось і поринаємо в сюжет, тим більше мозок не відокремлює простір фільму та життя. І якщо для дорослої людини такий серіал буде просто тренуванням нервів та способом отримати адреналін, то у дітей навіть після перегляду фільму розмивається зв'язок із реальністю.
"Діти дуже люблять ігри. Ігри допомагають їм розвиватися і є основою навчання. Коли ми хочемо щось пояснити дітям, то найпростіше це зробити через гру. У цьому фільмі дитячі ігри поєднують із жорстокістю, і у авторів виходить дуже органічне поєднання. Це Вони використовують дитячі ігри, які багатьом з нас знайомі, наприклад, вирізання фігур з льодяників, багато хто сам грав у такі з дітьми або вирізав фігури з паперу. В іншій грі учасники повинні завмирати, коли на них дивиться датчик. Це схоже на нашу дитячу гру "Море хвилюється вкотре". Діти дізнаються про ці ігри в серіалі, легко зчитують їхні правила і потім переносять у реальне життя. Все відбувається у відповідних декораціях у вигляді дитячих спалень, майданчиків, пісочниць, що також дуже наближено до реального життя дітей. У серіалі є елемент суперництва, перемоги, що дуже важливо в іграх дітей. На дитячій психіці може відкластися як модель поведінки, що так і треба жити. Після перегляду вони виходять на майданчики і намагаються повторювати те, що побачили, а там твориться жорстокість, треш", - додала психолог.
Психологи радять батькам обмежувати доступ дітей до 14 років до таких фільму та серіалів та постаратися зайняти їх чимось іншим: живим спілкуванням та справжніми іграми.
Нагадаємо, що південнокорейський веб-серіал "Гра в кальмарі" вийшов 17 вересня на стрімінговій платформі Netflix. Серіал швидко набрав популярність у глядачів у багатьох країнах світу, а уривки з нього швидко розійшлися соцмережами, такими як TikTok. У серіалі розповідається про людей, які загинули в боргах, які погоджуються на участь у грі, кожен раунд якої закінчується вбивством тих, хто програв. Усі учасники борються заради грошового призу, який зрештою дістанеться лише одній людині.
Менше чим через місяця "Гра в кальмара" офіційно досягла 111 мільйонів шанувальників і стала найпопулярнішим серіалом Netflix.
Водночас у школах Великобританії, Бельгії та інших європейських країн виявились стурбовані зростанням популярності серіалу серед учнів і з того, що вони починають грати у свої власні версії цієї гри на дитячому майданчику.
