Великий собака білий
На зиму чекав всю осінь.
Він мріяв про заметілі,
Та падав не сніг, а дощик!

Раптово одного ранку
Собака побачив диво -
Подвір'я і сходи ганку
Біленьким сніжком накрило!

Зимою потішно псові,
Хотіла душа співати,
Тому шепотів котові:
"Вставай, скільки можна спати?

Давай ми з тобою, друже,
Підемо у двір гуляти."
А кіт до зими байдужий,
Не вийде ніяк він з хати..."

"Удвох веселіше значно!
Ходімо! Вже досить спати!"
Та, мабуть, котові лячно,
А може він мерзне в лапи?

І хоч, сам гуляв собака,
Та серце його раділо -
Довкола не дощ, чи мряка -
Довкола все сніжно - біле!

Високі замети сніжні
Казковими виглядали,
Пса білого в білосніжне
Так легко вони ховали.

У сніжний намет охоче
Ховався пес з головою.
Світились від щастя очі,
Для нього було це грою.

Захеканий та безсилий
З прогулянки пес вертався,
Проте був такий щасливий -
Нарешті зими діждався!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...