Збулася мрія їжачка:
Знайти скарби предивні -
В траві фруктового садка
Плоди лежать поживні!

Гора із яблучок смачних
Червоних та кругленьких.
І соковитих й запашних,
Цілющих та смачненьких.

Не вірить сам собі їжак -
Це ж радість неймовірна!
Щоб смакота лежала так -
Нікому непотрібна!

Довкола купу обійшов,
Нема, нема нікого.
Господаря він не знайшов
До дива запашного.

-Мої, мої, вони мої!
Радів він як дитина.
Смаколики усій сім'ї,
Зрадіє вся родина!

А в їжачка родина та -
Ой, список довжелезний!
Родина зовсім непроста, 
В них давній рід, старезний.

Багато дуже їжаків-
Великих і маленьких.
Та ситими будуть усі -
Вгостить їжак рідненьких.

На голочках, що на спині,
Забувши геть про втому,
В комору яблучка смачні
Носив їжак додому.

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті