Я - маленький їжачок,
Їжаків дитинка.
З гострих-гострих голочок
В мене, друзі, спинка.

Завжди я колючим був,
Скільки пам'ятаю.
Кожен раптом біль відчув,
Хто мене торкає.

Та не злий я, а добряк
І кажу вам щиро:
Не бажав я, аж ніяк,
Голочок як шило.

Чесно-чесно не хотів,
Вже й казав матусі:
От, якби, як у зайців,
Спинку у кожусі!

Друзів мав би, мабуть - сто,
Вірно ми дружили б.
Не образив би ніхто,
Всі б мене любили.

У матусі, як завжди,
Усмішка ласкава,
Мовить: "Ти так не кажи,
Не в кожусі справа!

Справа, синку, не в красі,
Хоч очам це миле.
Дружать з тими - знають всі,
В кого серце щире!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...