Похвалилася Яринка:
— Є у мене вже ялинка!
Ще нема ні в кого, знаю,—
з вас усіх я перша маю!..

Ще й таку, що навіть мати
ледь внесла її до хати...
— Ти, Яринко, не хвалися,—
обізвалася Орися.—
Новий рік і нам не будень!
В кожного ялинка буде!
— Гарна!
— Пишна!
— Аж до стелі! —
голоси дзвенять веселі.
Сумно лиш промовив Гнатик:
— Щоб таку ялинку мати,
треба їхати в Карпати
і сокирою зрубати...
— Ой! — здригнулася Яринка.—
Буде боляче ялинкам!
Я свою віддам охоче...
Хто мою ялинку хоче?..
Соня в бік штовхає Славу,
Переглянулись лукаво...
— Ні, такому не бувати!
Краще разом святкувати!
Раз ми дружим нерозривно,
то святкуймо колективно!..
Не було вагань-зупинки:
— На ялинку до Яринки!
— Заспіваєм хором, соло...
— Круг ялинки підем колом!..
— І тобі «спасибі», Гнате,
скажемо, щоб чула мати,
за ялинки ті, що в лісі,
що не будуть гори лисі!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...