Якби було нам дано другий шанс,
Ми все б тоді із легкістю змінили...
Розклали зовсім новий вже пасьянс,
На граблі вже б старі не наступили...
Уникнули б сто сотень помилок
Зуміли б обійти колючі терни...
А скільки би не сталося сварок!
Та час назад ніхто із нас не верне...
А навіть як би сталося зуміть,
В минуле хоч на трохи повернутись...
Направду все, що пройдено змінить,
Помилок вже колишніх не торкнутись...
І що б тоді настало серед нас
У світі наших планів ідеальних?
Де люди поневолили б свій час...
І дійсність зруйнувалася буквально...
Де зникли би мета, незламний дух,
Дива,надії,радощі та віра...
Як сніжно біла зебра, що без смуг...
Як книга,що писалась без чорнила...
Це був би світ, де кожен мав би те,
Що сам для себе вирішив, без Бога...
Усе у нас було б тоді..Проте,
Чи мала б сенс життєва ця дорога?
А світу цього просто б не було...
Бо наші помилки,падіння,злети
Це самі ми...А час крихкий, мов скло,
Хай лишить при собі свої секрети...
Бо наші помилки-то є наш шлях...
Уроки,що від Бога їх прийняли...
Повірте- справжня цінність в сторінках,
Не вирваних, а в тих- які списали...
Викреслювати також не спішіть,
Не бійтеся усе перечитати...
Нас Бог ,немов дітей,навчає жить...
А нам потрібно просто все прийняти...
Якби той другий шанс...Напевно б ми
Продумали самі свою дорогу....
А так пройдемо шлях свій під крильми
Всевидячого, люблячого Бога!
