Є повно трейлерів до фільмів
І безліч відгуків книжок...
Рецензій дійсно професійних
І просто вражених думок...
І перед тим, як витрачати
Безцінний швидкісний наш час,
Ми звикли відгуки вивчати
Людьми написані до нас...
І ці малесенькі прем'єри
Помітно спрощують життя!
Немов невидимі бар'єри,
Що відсортовують сміття...
До чого все це написала?
Та просто вперше до грудей
Закралась здогадка цікава:
Якби так сталося в людей?
Аби при зустрічі із кимось
Нам видавався в руки лист!
Могли б пробігтися очима
І мов короткий перед-зміст,
Умить побачити потрібне,
Збагнувши "вижимку" людей...
Тоді б поменшало тих хибних
Падінь під враженням очей...
І, може, зникли в цьому світі
Нарешті зрадливі ножі,
У спину цвяхами забиті...
І не лишилося б в душі
Слідів скривавлених від зради
І від байдужості людей...
І не котилися би градом
Струмки з утомлених очей...
Та потім в серденьку збагнула,
Якби так сталося в житті,
Я стільки б всього не відчула!
Згадала зустрічі всі ті,
Які були...І всі невдачі,
І гіркі помилки усі...
Змогла в тих спогадах побачить,
Як підіймалася в душі
Щоразу вище, коли вчилась
Приймати слабкості чиїсь,
Щораз мудрішою робилась,
В собі приборкуючи злість
І біль образи й непрощення...
Усім нам хочеться в житті
Лише солодкого варення
Та тільки в справжній гіркоті
Ми найсолодше відкриваєм!
І відчуваємо той смак,
В якому серденьком зростаєм!
Йдемо на власних помилках,
Немов по сходинках угору!
І в кожній зустрічі- урок!
Не треба думати ніколи,
Чому так сталося, що Бог
Дозволив ввести нас в оману
Відкрити серденька не тим...
Всі наші зустрічі -за планом!
І справжня істина у тім,
Що людям трейлери не треба...
І жодні відгуки й листи...
Неначе сходинки до Неба,
Ми маєм з вірою пройти
Свої шляхи, свої падіння...
Пізнання, радості і біль...
Людина кожна є безцінна!
Одні нам послані для мрій!
А інші вчителями стати,
Аби ми винесли урок ...
Давайте будемо вивчати
Не зміст, а серденька книжок!
Не треба вірить жодним суддям....
Суддя єдиний є- Творець!
Шукаймо ж цінності у людях!
З теплом і вдячністю сердець!
І пам'ятаємо єдине
Що книги пишуться за раз
А Богом створена людина
Спроможна з вірою в свій час
В душі змінитися!Важливо
Уміть пробачити в душі!
Давайте ж вірити у диво,
Лишивши відгуки усі
У книгах тихими словами...
І як би страшно не було,
Ми все здолаємо із вами!
Любов'ю творячи добро!!!
