Не спиться бабусі,
Встає на світанку.
У теплім кожусі
Сідає на ґанку.
Відчинить віконце,
Щоб ніжне, ласкаве,
Яснесеньке сонце
У дім завітало.
На лавку сідає
Вона при вікні,
Щодня вишиває
Сорочку мені.
І творить картаті
Малюнки гарненькі,
Допоки у хаті
Всі сплять солоденько.
Щоб ранку одного
Прокинувся я
І диво - готове
Моє вишиття!
Всміхнеться миленько
Бабуся на ґанку
І скаже: "Маленький!
Вдягни вишиванку!"
Швиденько вдягну я
І красенем стану.
І ще - розцілую
Бабусю кохану!
