Роки біжать, усе минає
І те, що вчора ще було
Для нас життям- в душі лишає
Лиш теплі спогади...Крилом

Змахнувши вільно, немов птиця,
Летять у вирій наші дні...
Людина- вічна таємниця,
Яку так хочеться мені

Іще ізмалечку відкрити...
Секрет глибоких почуттів...
Чому нам хочеться радіти?
І де бере початок гнів?

Чому у серці квітне віра
І звідки гордощі і біль?
Куди зникають часом сили,
Коли в душі ведемо бій...

Чому одні живуть заможно,
Але без спокою душі...
А інші в бідності спроможні
Приймати з радістю усі

Свої життєві хвилювання?
І де знаходиться межа,
Де наші стомлені вагання,
Якими повнилась душа,

Перетинаються з рішучим
Бажанням вперто до вершин
Іти крізь темряву дрімучу
Із невідомих нам причин?

Летять століття, наче хмари...
Шукають сотні мудреців,
Де починаються ці чари
І де розгадка почуттів

Такої дивної людини
В її незвіданій красі....
Шукають вчені без упину...
Та тільки те, що у душі

під мікроскопом не побачиш!
Лиш тільки витратиш свій час...
Це таємниця...Та, одначе,
Не все приховано від нас...

Ми трохи знаємо...Це "трохи"
Насправді відповідь всьому!
Усе пояснюємо поки,
Себе питаючи "Чому?",

Допоки власні намагання
Підносимо серцем до вершин,
Ми ходим в темряві вагання
Сліпі й порожні, як один...

Але як тільки-но припиним
Власноруч в темряві шукать
І замість того, щоб людину
На складові розподілять,

Нарешті спинимось... Збагнемо,
Що ми- творіння Божих рук!
Предивну велич осягнемо,
Яку нам жодна із наук

Немає сили пояснити...
Усі ми створені Творцем!
Не просто люди- Божі діти!
Коли нарешті осягнем

Велике диво існування
І нашу малість перед Тим,
Який у величі кохання
Дитям улюбленим своїм

Колись пожертвував, віддавши
Його на смерть заради нас ..
Надію вічну дарувавши
І зруйнувавши водночас

Державу смерті! Просто люди?..
Невже хтось вірить у слова
Про еволюцію? Усюди
Навколо творяться дива!!!

В нас б'ється серце, ми радієм
Існують враження та сміх...
Ми пояснити не зумієм...
Але насправді в нас самих

Є повна відповідь усьому!
У глибині людських сердець!
Ця таємниця нам відома-
Початок Всесвіту-Творець!

І все, що бачимо навколо
-Творіння Господа для нас!
Він не покине вас ніколи,
Бо Він уже частина Вас!

Ви- Боже диво! Ви- Людина!
Всього ніколи не збагнем...
Тож краще схилимо коліна
І Богу славу вознесем!!!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Краса пригод Софія Негода 18.03.2024

    І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...

    Детальніше...

  • До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024

    Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай  Це я в останню мить прийшла Сказати як...

    Детальніше...

  • Надія Tima9144- 05.01.2024

    Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...

    Детальніше...