Маленький хлопчина дивився із татком
Цікаву програму про зграю вовків...
Про норов вовчиний та їхні повадки,
Але щонайбільше- про їх вожаків!
Дивився уважно, боявся впустити
Найменші деталі...Тварин розглядав...
Як разом безстрашно вступали у битви!
Усі, крім одного...А він наглядав
Лиш осторонь в повній безпеці за боєм...
Ледь вдвічі не більший за інших вовків!
Із поглядом гордим, немов у героя,
Положенням статним пишався своїм!
І тільки в кінці тої битви поважно
Підходив найпершим по здобич свою...
Випячував груди могутні відважно,
Мов сам переміг у нелегкім бою...
А втомлені вовки із болем у ранах
Терпляче чекали на власний шматок...
Хлопчина, здавалось, приріс до екрану...
В маленькому серці- багато думок...
Та саме важливе питання єдине...
"Татусю, невже цей вовчисько вожак?"
А батько лиш сумно всміхнувся до сина:
"Багато хто, милий, подумав би так...
А й дійсно, синочку, найперше здається,
Що він серед інших вовків головний
І в зграї подібних йому не знайдеться...
Та тільки із виду насправді такий....
Ти знаєш, мій сину, він дійсно тримає
В покорі всіх інших та він не вожак...
Чи бачив ти вовка попереду зграї,
Що в битві боровся у перших рядах?
Він геть непримітний, до інших подібний
Та перший безстрашно до бою пішов!
Не здобич мій сину для нього потрібна,
А те, щоб братів не пролилася кров...
Він бився відважно, готовий віддати
Життя за безпеку всіх інших вовків!"
"А як же великий вовчисько, мій тато,
Що осторонь в сховку своєму сидів?"
"Він, сину мій милий, насправді не більше,
Ніж просто у зграї своїй паразит...
Вожак відділятись не стане від інших...
Він часто буває не статний на вид..."
"А як ж розпізнати його поміж зграї?"
"Насправді не важко...Він той хто іде
У битву найпершим...Братів захищає!
У разі потреби життя покладе
За кожного вовка...Останнім, мій сину,
Підходить по здобич, точніше кістки...
На першому місці для нього- родина!
Вони не бояться його, навпаки...
Не так як вовчиська... Без страху шанують,
У вдячній повазі з синівськім теплом!
Вожак, мій рідненький, не той, хто керує,
А той, хто з братами до битви разом
Вступає найпершим!"-Він сумно всміхнувся,
Поглянувши ще раз в думках на екран...
Синочок до нього з теплом пригорнувся:
"Спасибі, татусю, за те, що обман
Для мене розкрили... Потрібно скоріше
Усім, хто не знає про це розказать!
Вожак не вовчисько- хай знають і інші!
Лиш вовки повинні його обирать!
