Вже так влаштовано цей світ,
Споконвіків першочергово
Людина думає про хліб...
Живе й працює задля нього...
Аби насититись самій,
Своїх дітей нагодувати,
Про хліб насущний, про земний
Найпершим чином звикла дбати...
Він нам потрібен для життя,
Без нього тіло не працює...
А як же душі і серці?
Чи ми так само їх годуєм?
І чи шукаємо для них
Щодня без винятку поживу?
Людина думає про хліб,
Про їжу добру і шкідливу...
Собі складає раціон
І намагаються купити
Усе найкраще...Заборон
Існує безліч, щоб зробити
Здоровим тіло...Щоб була
Смачна,корисна, завжди свіжа,
Така, що зміцнює тіла,
У нас завжди до столу їжа..
А як же серце? Хто з людей,
Немов із овочів, змиває
Пилюку й бруд з глибин грудей?
І хто ретельно обирає
Для їжі серцю тільки те,
Що є корисним та здоровим,
Від чого добре проросте?
І хто знаходити готовий
Лише найкраще для душі?
Ретельно все перебирати:
Книжки,розмови та вірші,
Своє оточення ...І дбати
Про те, щоб завжди в чистоті
Приймати їжу ту сердечну...
Таким важливим у житті
Для нас є хліб...Це безперечно!
Але, як прикро розуміть,
До чого часто забуваєм,
Що душі також прагнуть жить!
І не у проголодь...Не маєм
Для них часу приготувать
І закидаємо бездумно,
Щоб тільки голод втамувать,
Швидку поживу...Як це сумно...
Немов у кошик для сміття,
Усе без винятків: спокуси
Брудні думки і почуття...
А серце жити якось мусить!
Не має вибору, крізь біль
Воно вже зношене та хворе,
Бере обід шкідливий свій...
З тілесним миримося болем
Ми дуже складно- тільки що,
Одразу ліки йдемо пити!
А серця біль для нас ніщо...
Його вже можна потерпіти...
Якби могли лише збагнуть,
Що справжня цінність не у тілі...
Змінився світ б тоді, мабуть!
І як шкода, що нас не вчили
Тому у школах і садках...
Не тим нас змалку годували...
І ми, зростаючи в тілах,
Про їжу серцю не пізнали...
Якби збагнули у душі
Важливість іншої хлібини,
Змінився б світ... Змінились всі!
Тіла- обгортка для людини...
Якби тримали в чистоті
Лиш тільки стіни свого дому,
То потонули б у смітті...
Чому ж занедбуєм свідомо
Оселю серця?Хліб життя
Не на столі, не в магазині...
Це щось цінніше-відчуття!
Це Божа істина людині!
Вже так влаштовано цей світ,
Споконвіків першочергово
Людина думає про хліб...
Але чи він її основа?
Давайте будем уникають
Найперше голоду не в тілі...
Ретельно їжу підбирають,
Аби серця зростали в силі!
В хлібині сила для людей,
Але важливо пам'ятати,
Що серце в темряві грудей
Саме себе прогодувати
Ніяк не зможе...Лиш від нас
Залежить стан його здоров'я...
Велика сила є у вас
Наситить серденька любов'ю!
