Відчиняє сонце браму
І на білому коні
Починає шлях свій прямо
У небесній вишині.

Дзвонять дзвони, дзвони дзвонять,
Розливають срібний дзвін,
А Господь сидить на троні —
Все довкола бачить Він.

Ось Земля, планета наша,
Волошково-голуба.
Треба сонця їй, як завше,
Щоб врожаїлись хліба…

І по власному велінню,
І з любові до людей
Посилає Він проміння,
Златоверхий диво-день.

О, як любо! О, як мило!
Сонце в небі виграє!
Почуваймося щасливо,
Доки Бог життя дає

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Здивовані квіти Ліна Костенко 16.11.2021

    Сю ніч зорі чомусь колючі,Як налякані їжачки.Сю ніч сойка кричала в кручі,Сю ніч ворон сказав:...

    Детальніше...

  • Мамина наука Вікторія Стасів 15.11.2021

    Грають у футбол курчата,Вгору м'яч летить,Та неприбрана в них хата,Брудом вся кипить. І звернулась до них квочка,...

    Детальніше...

  • Зайчик Наталія Паснак (Мельник) 15.11.2021

    Люта зимонька прийшла,Все снігами замела.Поле, ліс, дороги всі -У засніженій красі. Білий зайчик лісом...

    Детальніше...