Пропало сонечко яскраве.
Сумує, сховане в хмарини.
І небо сіре, не ласкаве -
Вже тиждень дощик йде, щоднини.

Сумують у будинках діти,
Чекають сонячну погоду.
Надворі дощ, куди ж подіти
Непосидючість у негоду?

Бракує простору в хатині,
Обмеження на кожнім кроці.
А, звісно, хочеться дитині:
Азарту, жвавості емоцій.

І виглядають у віконце ,
Благають небо щиро - щиро:
" Будь ласка, поверни нам сонце! 
Без нього холодно та сиро!"

Вітрисько хмари розганяє,
Стає вже небо чисте- чисте,
Веселка барвами заграє,
Засяє сонце променисте.

А сонце часу не здармує,
У небі створить справжнє диво -
Веселку гарну намалює
І усміхнеться всім щасливо!

Повибігають з хати діти,
Побачать сяйво кольорове,
Сміятись будуть і радіти,
Веселка - диво загадкове!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті