Великдень- це не крашанки, не паски...
Не кошики, не свічки на столі...
Це світлая безмежна Божа ласка
До нашої гріховної землі!

Не зможу я ніколи зрозуміти,
Як можна тих, хто жив без каяття,
Настільки усім серцем возлюбити?!
Віддати у цей світ Своє Дитя!?

Безгрішного Спасителя- на муки...
Возлюбленого Сина- до людей...
До тих, хто гострі цвяхи в Його руки
Вбивали і з байдужістю очей...

Збагнути це людині неможливо...
Могуть його безмежного тепла...
Нічим не заслужили велич дива
Жертовності Спасителя Христа!

З жорстокістю тваринною вбивали,
А він в годину смерті, попри біль,
За кожного молився...І кричали:
"Розпніть його!" Тягар незримий свій

Він змив у власній крові із гріхами,
З спокусами людської темноти...
Для нього стали доньками й синами...
Прийшов аби надію принести

Для кожного і з Богом примирити
Стражданнями своїми на хресті,
Без винятку, людей усього світу!
У щирому гіркому каятті

Ми маємо схилятися щоденно
І славити всім серцем без кінця
Спасителя жертовність незбагненну
І милість незаслужену Творця!

Святкуючи великдень, пригадати
За радістю обрядності й розваг
Того, кому належить наше свято,
Спасіння наше...Божу благодать!

Зібравшись до святкового снідання,
Поглянути на сонячну блакить!
У клопотах ранкового зібрання
До столу не забути запросить

Спасителя ...Дай Боже пам'ятати
Про ціну, яку сплачено за нас!
Не тільки раз на рік і не для свята...
А з щирістю, щомиті, повсякчас!

Сьогодні ми святкуємо спасіння,
Надію подаровану Творцем!
З Христовим неймовірним Воскресінням
Вже смерть для нас не є тепер кінцем!

Ми маємо надію на щасливе
І вічне поряд з Господом життя!
Невже ми заслуговуєм це диво?
Хай наше щиросердне каяття

Щоденно, без упину прославляє
І світлу Богу славу воздає!
Тому, хто нас так любить! Я не знаю
За що? Невже, за те, що просто є?...

Ніколи мені серцем не збагнути...
Любов Його не сила осягнуть...
Молитвою безмірної спокути
Хай сповнюється кожен! Справжня суть

Не в крашанках, не в кошиках,чи пасках ...
Потрібно пам'ятати повсякчас
-Великдень-це Безмежна Божа ласка!
Віддав своє Дитя колись за нас!

Давайте будем вічно пам'ятати
Ціну, якою куплено людей...
Не тільки на Великдень, не для свята...
А з вдячністю врятованих дітей!

Розкажіть, які враження у дитини про цей віршик, чи сподобався він?
Додайте в коментарях чи бажаєте ще віршиків у такому жанрі?

Нові вірші на сайті

  • Краса пригод Софія Негода 18.03.2024

    І квітне ліс зі мною дивний... Цвіте життя в духмяні трави. І очі світяться барвінком Малюючи, мене всім...

    Детальніше...

  • До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024

    Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай  Це я в останню мить прийшла Сказати як...

    Детальніше...

  • Надія Tima9144- 05.01.2024

    Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов...

    Детальніше...