В зоопарку, за заслоном,
Мама - слон жила і слоник.
Розкажу вам, любі діти,
Як слони любили квіти.
В дворі того зоопарку
Посадили люди грядку,
Грядка з квітів та була,
Різнобарвно вся цвіла.
І щоранку мама - слон,
Свій переривала сон,
Дуже рано уставала -
До фонтана поспішала.
Дітки, понад все на світі
Мама-слон любила квіти.
Воду в хобот набирала
Та до грядки поспішала.
Безліч раз могла ходити
Й воду хоботом носити,
Ще й навчилася настільки
Лити гарно, мов із лійки.
А маленьке слоненятко
Зовсім ще було малятко,
Поливати ще не вміло,
Бігло поряд й тупотіло.
Шкодувала сина мама:
Йди поспи, ще дуже рано.
Та не слухався синочок:
Не піду, навчитись хочу!
Так, як ти, я хочу вміти
Поливати зранку квіти,
Як мене зможеш навчати,
Якщо буду я вдома спати?
Усміхнулась мама мило -
Гарно сина я навчила!
Змалку хоче працювати
Та усім допомагати!
